До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Недуальна дуальність чи Дуальна недуальність? (Частина 3)

Просвітлення. Прямуємо до Цілісності!

Недуальна дуальність чи Дуальна недуальність? (Частина 3)

Початок — Недуальна дуальність чи Дуальна недуальність?

та Недуальна дуальність чи Дуальна недуальність? (Частина 2)

Двайта-адвайта

Три «параметри буття» — Брахман, чіт (душі) і Ачіт (матерія) не можуть бути ні цілком ідентичними (бо, згідно Двайта-адвайті, це суперечило б ведійским текстам, в першу чергу Упанішадам, яка ясно свідчить про їх відмінності), ні цілком різними, бо це, по-перше, обмежувало б божественне всебуття, по-друге, виключало б можливість їх реальної взаємодії. Участь в розгортанні світу такого відносно нереального початку, як авідья або майя адвайтистів, в двайта-адвайті рішуче відкидається.

Брахман-Ішвара НЕ безособова світова свідомість, але персоніфіковане Божество, тотожне Крішні та наділене усезнанням, всемогутністю, і здатністю бути кінцевою причиною сущого; він перетворюється і в духовні, і в матеріальні начала, не розчиняючись ні в одному з них; крім цього, він наділений всіма чеснотами і вільний від пороків. Брахман-Крішна, є не тільки інструментальною, але і матеріальною причиною світу, оскільки створює його однією своєю волею (тут не можна не припустити вплив неіндуїстських теїстичних релігій). Душі (дживи) мають основу в ньому, залежні від нього, незліченні і активні.

Двайта-адвайта як би диференціює два «режими» існування Божества — статичний, або самототожний, і динамічний, або саморозділений, який виявляється в його енергії, дії. Згідно прикладу, який популярний в Двайта-адвайті, Брахман, що створює духовні та матеріальні начала, але залишається «чистим» і «повним» у славі і силі, подібний павуку, який витягує павутину з власного тіла.


Інтегральна йога Шрі Ауробіндо (Шрі Оробіндо)

У своїй концепції «інтегральної веданти» Шрі Оробіндо прагнув до синтезу традицій індійської та європейської думки. Це виразилося в його полеміці з двома полярними позиціями — філософією «аскетичного» спіритуалізму адвайта Веданти і матеріалізмом західної філософії. Шрі Оробіндо працював над створенням нової інтегральної філософії, яка увібрала б в себе краще від першої й другої, позбувшись при цьому від їх слабких сторін. В основі цієї нової філософії повинен бути принцип, з якого можна було б вивести все якісне різноманіття світу. Ця філософія мусить показати зв'язок Духа і Матерії, не намагаючись заперечувати реальність обох, і при цьому вона повинна бути позбавлена дуалізму при поясненні всесвіту. Вона повинна пояснити поступальний процес світової еволюції, її закони, місце і призначення людини в цьому процесі.

Полемізуючи з теорією Аді Шанкари, Шрі Оробіндо відзначає, що адвайта Веданта не змогла добитися головної мети своєї філософії — дати моністичне розуміння світу («адвайта» — «недвоїстичність»). Неминуче прагнучи подолати відрив сутності від явища, адвайта змушена була визнати наявність двох сутностей: вічного, реально існуючого Брахмана (Абсолют), і ілюзорну майю, яка творить Всесвіт.

Долаючи дуалізм адвайта Веданти (Брахман — майя), Шрі Оробіндо наділяє майю реальною силою. Це сила Брахмана, яка робить можливим Його самовиявлення, самообмеження і самопоглинання, які проявляються на різних етапах створення всесвіту.

Він долає характерний для філософії адвайти метафізичний відрив явища від сутності у формі вчення про збіг протилежностей в Абсолюті: визначеного та невизначеного, єдиного і множинного, нерухомого і мінливого, безформного і такого, що має форму, скінченного і нескінченного буття. Він посилається на ідеї Геракліта, а також «Іша-Упанішади» і «Бхагавад Гіти». Такий збіг протилежностей робить нову філософію Шрі Оробіндо вільною від протиставлення сутності та явища при поясненні світу.

Синтез ідеалізму і матеріалізму в філософії Шрі Оробіндо дає збіг духовного і матеріального начал в Абсолюті. Однак духовне начало виявляється все-таки «сильнішим», бо воно здатне до самостійного існування, в той час як матеріальне може існувати лише як протилежність духовному, як його прояв.

Рішення проблеми єдності і різноманіття

Шрі Оробіндо критикує ідею майя вада адвайта Веданти, і вирішує проблему зв'язку між невимовним єдиним Брахманом і світом множинності, поміщаючи між ними перехідну іпостась — Надрозум. Надрозум у філософії Шрі Оробіндо — це активний принцип, це Єдиний Розум, в якому наші індивідуальні свідомості і тіла постають як маніфестація множинності — являють безліч маленьких частинок.

Інтегральна йога — філософське вчення, створене Шрі Ауробіндо на початку XX століття. Теоретична частина вчення викладена в книзі «Життя Божественне», практичні сторони висвітлені в книгах «Синтез Йоги» і «Листи про Йогу»

Метою Інтегральної йоги є не тільки звільнення людської свідомості, але також глибока трансформація самої природи людини, а також поєднання мукті (звільнення) і бхукті (насолоди), між тим як традиційні йогічні системи прагнуть досягти виключно мокші.

Шрі Оробіндо почав свою практику йоги в 1904 році. Зібравши основні елементи духовного досвіду, отримані різними шляхами, він продовжив пошук більш інтегрального шляху, що об'єднує і гармонізує два полюси існування — Дух і Матерію. Більшість традиційних систем йоги пропонують шлях реалізації Духовного існування через відхід від матеріальної фізичного життя; сходження Шрі Оробіндо до Духа має на меті трансформацію самої людської природи через привнесення світла і свідомості в Матерію. Згідно з Інтегральною йогою, справжнє існування людини в матеріальному світі є життям у невігластві і несвідомості, але навіть у її темряві й незнанні існує присутність Божественного. Створений матеріальний світ — це не помилка, яку потрібно відкинути душею, спрямованою до небес або Нірвани, але найважливіший еволюційний рівень, що робить можливим подальший розвиток духу. Духовна робота в матеріальному світі є тим ключем, за допомогою якого має бути відкрита зростаюча Божественна Свідомість в Матерії.

+2
376
RSS
13:06
+2
Саме так, «ЗРОСТАЮЧА БОЖЕСТВЕННА СВІДОМІСТЬ В МАТЕРІЇ...» — цими словами закінчив свою статтю Доброслав. Слава Богу!
Шрі Оробіндо — та Душа, яка дала Марії новий стан усвідомлення, дякую Йому!
Саме Одухотворення Матерії — те, що відбувається після мокші. Поєднання всіх, набудованих перевернутим сприйняттям світів, що називають колесом сансари, і в Єдності Буття розквіт Божественного Розуму…
Сприйняття — ось що змінюється, розширюється, приходить до стану Бога.
Традиційні йогічні системи прагнуть досягти мокші, Шрі пішов далі, тому що досяг Просвітлення і ТУТ відразу відбувається переворот свідомості, вивертання всесвіту ззовні всередину. Після цього — нема початку і кінця існуванню, матерія сприймається всередині і… Життя Бога — Любов! Шрі тут, Хрестос також, тільки іншими словами намагався просвітити все!
13:12
+2
Подяка Доброславу. Сайт розвиватиметься в вірному напрямку. Наснаги тобі, Доброслав!
19:07
+1
Дякую за підтримку! Хоча творю і розвиваю сайт не тільки я, але й всі ми, своїми публікаціями та цікавими коментарями.
09:52
+3
Ауробіндо не до кінця розумів те, що описува. Він використовував знання Ріші, які вже носили фрагментарний характер забутих знань. Ці фрагменти вже не були поєднані між собою у цілісність і тому і сама система Ауробіндо страдає тим же недоліком — нецілісністю.
Ви описуєте теорії Веданти, які крутяться навколо древніх текстів і їх трактування. Саме різноманітність і різність трактувань вказують, що знання є вже забуті і лишились тілько клаптики з них.
А можливо, річ в іншому? Можливо, кожне нове покоління просто по-новому переосмислює оті «старі клаптики знань»?
І пробує зшити їх «новими нитками», проводячи нові асоціації і паралелі.
14:45
+3
Новими-старими нитками, бо їх можна зшити тільки тим, чим вони і були зшиті у своїй цілісності. Нічого нового не придумаєш, крім того, що вже було. Як, наприклад, можна переосмислити закон тяжіння Ньютона, якщо від нього колись лишиться тільки певний спогад у вигляді міфа. Тільки відкривши його знову. Просто вважається, і даремно, що філософія — це чиясь видумка, спекуляція і тому філософських систем є стільки, скільки і філософів. Але коло є одне, і квантова фізика з наявністю протилежних явищ — є факт буття, а раз так, то фактом буття є і присутність у ньому самих протилежностей і їх філософія тоді є прикладною наукою, яка ці факти описує — і це не фантазія.
Цікаво, який це йолоп вважає філософію «чиєюсь вигадкою, спекуляцією»?!
_здивований _подумай _здивований _подумай _здивований
Порівняйте Плач Ярославни і цю аватарку

Сучасне покоління висловлює думки, емоції і філософські концепції зовсім по-іншому ніж це робилося ще 20 років тому.
Картина невдала, бо навіює думку про заупокійну свічку за небіжчика, тоді як Ігор Сіверський всього лише в полон потрапив. А ставити заупокійну свічку за живого… Це погана ідея.
_шкодую
З вірша Щевченка випливає, що Ярославна вважала чоловіка мертвим. З рештою, це суті не міняє. Сучасне покоління все більше мислить і спікується картинками, а не словами. А ще років через 10 мабуть перейдуть на ієрогліфи як давні єгиптяни.
Є методика навчання немовних дітей, які мають уражену частину головного мозку, відповідальну за мову. Такі діти мають повноцінний інтелект, вимовляють звуки, але не можуть ні говорити ні читати ні писати. То для них придумали спосіб позначати цілі слова малюнками. Від найпростіших

до складних термінів

Раніше такі люди ходили з грубою книжкою своїх малюнків і щоб комусь щось сказати мусіли гортати цю книжку і показувати кожен малюнок окремо. А тепер вже є спеціальні програми, які ставлять на планшет чи телефон, і вони озвучують набрану малюнками фразу.
З вірша Щевченка випливає, що Ярославна вважала чоловіка мертвим.

Ні, це лише одне з припущень, висловлене в фінальному рядку: «Загинув ладо… Я загину». Водночас, в попередній строфі є слова: «О мій Словутицю преславний! Моє ти ладо принеси, Щоб я постіль весела-слала, У море сліз не посилала», — якщо князь загинув, навіщо стелити постіль?! Нєєє, вона припускала, що князь або живий — або мертвий.

Раніше такі люди ходили з грубою книжкою своїх малюнків і щоб комусь щось сказати мусіли гортати цю книжку і показувати кожен малюнок окремо. А тепер вже є спеціальні програми, які ставлять на планшет чи телефон, і вони озвучують набрану малюнками фразу.

Це годиться лише для побутового спілкування. А спробуйте-но отакими піктограмками відтворити… нюууу, наприклад, ту ж цитату з Шевченка:

О мій Словутицю преславний!
Моє ти ладо принеси,
Щоб я постіль весела-слала,
У море сліз не посилала…
Сльозами моря не долить.

Це вийде, перепрошую, знущання, як в комедії «Ширлі-мирлі»:

18:10
+2
Картина невдала, бо навіює думку про заупокійну свічку за небіжчика, тоді як Ігор Сіверський всього лише в полон потрапив. А ставити заупокійну свічку за живого… Це погана ідея.

В мене ця картинка асоціюється з боротьбою за життя а не з смертю. Палаючий вогонь — це життя. А руки його прикривають (захищають) щоб не згас.
От бачте, як по-різному сприймається одна проста картинка.
Ви не повірите, але люди умудряються в такий спосіб навіть дисертації з фізики і філософії захищати.
_здивований _здивований _здивований
А як бути із спецтермінами?!
Квант, мезон, баріон, тиск, поле…
Еклектицизм, матеріалізм, емпіриокритицизм, дуальність...

_здивований _здивований _здивований
На все це потрібні свої картинки-піктограмки. Це мають бути десятки спецтермінів!.. Коли я навчався в КПІ, то у мене були найкращі конспекти на весь наш потік як мінімум. А все завдяки набору спеціальних, дуже спрощених піктограм… Прочитати мої конспекти могли тільки ті, хто знав, як цей набір розшифровується. Однак велика частка цього набору складали картинки, що позначали не тільки самостійні слова, але також і корені інших слів. Навскидку можу пригадати піктограмки «дія» (діяльність, діяльний), «товар» (товарний), «напрям» (спрямований, спрямування, спрямовувати, передавати, постачати), «перехід» (рух, переходити), «гроші» (грошовий), «людина» (людський), «ексцентричний» (ексцентрик, ексцентриситет), «відношення» (відносність, відносини, відносний, співвідношення), «ціль» (мета, націлений, координати), «рівновага» (врівноважений), «великий» (зростання), «малий» (зменшення), «сума» (підсумок, в підсумку, підбиття підсумків), «розвиток» (розвивається, розгортається), «ступінь» (щабель, стадія).
_соромлюсь
Множина утворювалась, якщо до значка приписувався математичний другий ступінь, «квадрат»: піктограмка «людина в квадраті» означала «люди», «товар в квадраті» — «товари» тощо.
Заперечення — частка «не-» позначалася простим діагональним перекреслюванням: наприклад, діагонально перекреслена піктограмка «рівновага» читалася «неврівноважений», «незбалансований».
А сполучення пари значків заміняли цілі словосполучення: «товар+гроші» — «товарно-грошові відносини», «рух+напрям» — «спрямована дія», «розвиток+Д» (велика літера Д) — «діалектика», «діалектичний», «діалектичність», «великий+ступінь» — «багатоступеневий(-ва)», «багатостадійний(-на)» тощо.
_соромлюсь
Насамкінець, таким чином я записував переважно не спецтерміни, а «загальну» лексику, що кочувала з конспекту до конспекту. Решта ж все одно записувалася нормальними словами…
_соромлюсь
Отже, я все ж таки не дуже уявляю, наскільки великий обсяг повинен мати каталог малюнків, щоб захистити дисертацію з фізики чи філософії.
_соромлюсь
Ну, то при бажанні я можу витлумачити цю картинку і як «надію» також _соромлюсь
В отакій неоднозначності й полягає незручність! Наприклад, значок:

— я завжди прочитував наступним чином:
Я + «налите кров'ю серце» + Макдональдс = «У мене серце обливається кров'ю від Макдональдса» = «У мене інфаркт від [відвідування] Макдональдса»
_сильно_сміюсь _сильно_сміюсь _сильно_сміюсь
На жаль, мої вихованці мають знижений інтелект, тому для них достатньо загальних слів. Їм добре підходить методика «пекс»
А тут опис програм для мобілки і планшета
Тоді так… Для спрощеного спілкування на побутовому рівні — звісно, підходить.
04:35
+2
Це ж ціла система скоропису. І коли ти її розробив, друже?
Та вже на І курсі інституту. А потім доповнював по мірі потреби. А як без цього було лекції конспектувати?! Загалом-то, до конспекту треба заносити лише найважливіше, найсуттєвіше. Однак це можливо, якщо ти в темі. А якщо ні?! Що робити, коли викладач «виливає» на тебе потік абсолютно невідомих знань?! Як на ходу відсіяти суттєве від несуттєвого, як записати перше й відкинути друге, водночас не припиняючи слідкувати за думкою викладача?! Отож і доводиться записувати все, що він каже. А тут без системи скоропису не впораєшся. Звісно, було би краще попередньо вивчити стенографію — однак (1) про відмінність навчання в школі та в інституті абітурієнтів ніхто заздалегідь не попереджає і (2) курс стенографії вузівською програмою не передбачається. Довелося все вигадувати на ходу.
Погодься, друже, що розвинена система отаких піктограмок дозволяла мені записувати лекції, якщо навіть викладач «строчив, немовби з кулемета» _сміюсь _сміюсь _сміюсь













Звісно, коли хтось просив мене вперше дати почитати мої конспекти, у нього для початку очі на лоба лізли. Потім він запитував: «А по-русски можно было записать?» — однак швидко з'ясовувалося, що «по-русски» намагалися конспектувати всі інші, от тільки ні в кого нічого путящого не виходило… Максимум — люди встигали переписувати формули з дошки, між якими вставляли незрозумілі для самих себе уривки фраз.
Водночас, я встигав записати майже все дослівно — просто треба було призвичаїтися до читання піктограмок!
_сміюсь _сміюсь _сміюсь
Тому я зазвичай малював систему піктограмок на форзаці зошита, поруч записував основні значення кожної. Коли інший студент читав мій конспект вперше — стояв поруч і пояснював, як розшифровувати піктограмки в контексті. Наприклад, треба було пояснити, коди піктограмка «дія» означає дію, коли — діяльність, а коли — щось діяльне. Що означають сполучення піктограмок:







А почитавши мої конспекти пару разів, інші вже призвичаювалися й моїх подальших консультацій майже не потребували.
_сміюсь
12:43
+2
Я ж теж був студентом і конспектував лекції. А перший рік взагалі авторучкою з чорнилом, що було незручно з-за клякс. Юні Дзвінка та Доброслав, я вже не кажу про Наталку, мабуть не знають, що це таке. То я теж розробив кілька значків, наприклад, РУХ позначав стрілкою. Напрям стрілки означав у мене вже два слова: «рух вперед », «рух назад » і т.д. Але, це чи не вперше Тимур розробив цілу систему скоропису, будучи студентом. Мені подобається твоя «мета» і «джерело». Як людина талановита, то це проявляється в різних сферах діяльності. Тимуре, ти міг би зачарувати свою Олену не лише оповіданнями, а й віршами.
_чудово _чудово _чудово

То я теж розробив кілька значків, наприклад, РУХ позначав стрілкою. Напрям стрілки означав у мене вже два слова: «рух вперед », «рух назад » і т.д.

_чудово _чудово _чудово
В моїй системі теж була «чиста» стрілка, однак вона позначала «напрям» (спрямований, спрямованість, спрямування, спрямовувати, передавати, постачати). А саму по собі стрілку я використовував також в інших піктограмках, наприклад:





17:29
+2
Ярославна справді дочка князя, та не київського, а галицького.
Угу, Єфросинія Ярославна, дочка Ярослава Осмомисла, дружина Ігоря Святославовича Сіверського. Вона, та сама…
Ярославна
Найсмішнішим є те, що всі знають її як «Ярославну» — але ж це тільки по батькові… А от що вона була Єфросинією, я вперше дізнався аж всередині 1990-х з книги Левка Войтовича, яку тоді придбав:

Матір'ю сіверських ігоревичів була Єфросинія Ярославна, дочка Осмомисла. Схоже, що вона була старшою за дружину Мстислава Ростиславича, через що ігоревичі першими заявили про свої права. Однак старший з ігоревичів — Володимир, був пасинком Ярославни, що згодом привело до суперництва між братами.

Там також є додаток — чотири десятки таблиць родоводів руських князів (Рюриковичів та Гедеміновичів).
04:33
+2
Ярославна з Ігорем настругали 5 синів і одну безіменну дочку. Новгород-Сіверськ райцентр Чернігівщини, а має прямий поїзд до Москви.
16:07
+2
Тимуре, це все ти пригадуєш, чи добрався до конспектів? Бачу, основою скорочень була в тебе російська, наприклад, «производство» = П. Але ось «людину» ти позначив «l», а «люди» — «L». Отже згадав і за українську.
Конспекти мама давно вже повикидала. Разом з конспектами вона ж викинула і чернетки першого варіанту «До комунізму...» — саме тому мені довелося згодом відновлювати роман по пам'яті…
_шкодую
Отже, навіть можу сказати, що сталося це влітку 1989 року. Коли ми їхали відпочивати в «домики» на Десьонку — були конспекти, приїхали — нічого нема, мама все повикидала і ще почала вимагати, аби я подякував за це.
_шкодую
Отже, я все це пригадую по пам'яті.
Так, основа була російською: адже в КПІ все викладали російською! Що ж до піктограмки «людина», то як і всі, вона побудована на асоціаціях:

Я писав на Світочі про свою здатність миттєво бачити все «картинкою». Моя система піктограмок народжувалася буквально на ходу, в аудиторії під час лекцій. От я бачу по ходу, що те чи інше слово часто повторюється. Одразу ж бачу, що від кореня цього слова утворюються інші частини мови, які лектор часто використовує. В такому разі я беру першу-ліпшу асоціацію, запитую себе, до якої простої позначки її звести — так і народжується піктограмка.
Отак і з'явилася позначка «людина». А окрім російського «человека» й української «людини», я пригадав однакову для обох мов множину — «люди». а також латинське «Homo Ludens» спливло в пам'яті 0 а тут просто літера «L»!!! Де я тоді про це чув — вже не пригадаю. Але ж чув!..
_сміюсь
А щоб усе пригадати, мені всього лише потрібно відновити в пам'яті ланцюжок асоціацій, який спричинив народження тієї чи іншої піктограмки!
19:32
+2
Homo ludens ти міг прочитати на НО.
В 1980 році, коли вигадував піктограмки. ще не міг _сміюсь
Але десь таки встиг почути _сміюсь
Я ж завжди вишукував всюди і «засмоктував» інформацію, немов той пилосос _сміюсь

Випадкові Дописи