До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Хата скраю

Хата скраю

«Нам конче треба нарешті сформувати сучасну українську ідеологію. Дуже хочу її почути у 2018 році. Але то більше завдання для пана Тимура і решти наших письменників», — написала Дзвінка Сопілкарка в свіжому матеріалі "Позитивне мислення в дії". Про конкретно мої спроби зробити це я вже писав десь на Світочі в одному з коментарів. Але як воно завжди стається, той камент десь загубився… Що ж, доведеться відтворити його в цьому мініатюрному матеріальчику!

Для початку — розлога автоцитата (перепрошую за многабукаффф, але якщо робити — то вже робити належним чином...) з журналу «УФО»№3(9)'2009. Це колонка редактора, написана мною у вересні 2009 року:


НАША ЗОРЯНА ХАТА

Нині головна тема суспільних дебатів, за якої не висловлюється хіба що лінивий, — майбутні президентські вибори. Оскільки «УФО» — часопис абсолютно неполітичний, а думки шанувальників фантастики зазвичай спрямовані або в далеке майбутнє, або загалом в інші світи й реальності, на наших шпальтах таким дебатам не місце. Тим не менш, підсумки 5-річного президентства Віктора Ющенка підбивати вже можна. І потрібно.

Тут варто звернути особливу увагу насамперед на те, що Президент №3 незалежної України (він же наш історичний Президент №4) так і не зумів висунути національну ідею, яка би згуртувала більшість української нації від Заходу до Сходу, від Півночі до Півдня, підтягнула би діаспору. А як же без загальноприйнятної націдеї займатися державотворенням?! А ніяк!

Що ж робити з цим зовсім не безневинним проколом в духовній сфері?! Знов чекати «дарунків» з верхівки влади? А якщо не дочекаємось?.. Або гірше: якщо на наші голови скинуть «дари данайців»…

Отже, краще давайте висунемо національну ідею самі! Це не дуже складно: вигадувати нічого не потрібно, просто обираємо принцип, зрозумілий будь-якому українцеві — й «танцюємо» від нього!

Візьмемо відому приказку: «Моя хата з краю». Що звідси випливає? А от і не вгадали: зовсім не «нічого не знаю»! Аж ніяк! Якщо моя (твоя, його, її…) хата є крайньою, це означає, що будь-яка українська оселя може в будь-який момент стати форпостом для стрибка вперед, у майбутнє. За виглядом будь-якої хати судитимуть про всю Україну. І навіть якщо моя (твоя, його, її…) хата є, швидше, схроном на тимчасово окупованій ворожими силами території — треба бути готовим у відповідний момент вийти зі схрону і відвоювати своє, українське.

То що, хіба «моя хата з краю» — такий вже нікчемний принцип?!

Не знаю, хто як, а редакція «УФО» намагається зробити все можливе для того, щоб наша зоряна хатинка дійсно мала достойний вигляд! Тому й розміщуємо на титульній сторінці напис «Найкраща українська фантастика». Сподіваюсь, нам вдається тримати планку. Принаймні поки що…

Приємного читання!


Ба навіть більше — передісторію появи цієї колонки редактора я розповідав ще на НО. Бо ще коли Віктор Ющенко злетів з посади прем'єр-міністра, після чого почав ходити на різні зустрічі з громадою, якось восени 2001 року він мав виступати в пивниці «Остання барикада» на Печерську. Я пішов туди. Причому не один — бо спитав дочку: «Хочеш подивитися на майбутнього президента України?» — і таки витягнув її з собою. 

Отож під час тієї зустрічі з абсолютно доброзичливою публікою між двома гальбами пива я звернувся до Ющенка: «Як майбутній президент України, сформулюйте, будь ласка, національну ідею, яка об'єднає українців від Сходу до Заходу, від Півдня до Півночі». Після цього з Віктором Андрійовичем сталася натуральна істерика. Він волав і репетував в тому сенсі, що я є «засланим казачком» і «провокатором» і що ця ідея давно всім відома. Після чого моя дочка здивовано спитала: «Тато, оце такий наш майбутній президент?!» — на що я відповів: «Так. І коли він стане президентом, ти пригадай оцю зустріч в пивниці й моє до нього запитання. І що сталося далі».

UPD. Коли в 2002 році брав для журналу «ПіК» у братів Капранових коментар щодо ситуації на книжковому ринку, то розповів їм про цей неприємний випадок. Брати на це лише посміхнулися: «Знайшли кого запитувати! Ющенко ніколи не сформулює національну ідею, бо її можемо сформулювати ми — творча інтелігенція. А він може лише отримати цю ідею від нас в готовому вигляді, підхопити й винести людям». Відтоді я серйозно замислився над цим питанням і поступово сформулював відповідь на нього для самого себе.

Нарешті з часу нашої достопам'ятної зустрічі минуло аж 8 років. Наприкінці своєї каденції — 30 вересня 2009 року президент Віктор Ющенко зібрав на галявині Адміністрації Президента України шикарну прес-конференцію. Мікрофон був не радіо-, а старовинний дротяний. Дріт не дозволяв дотягнутися далі 3-го ряду, тож всіх «чужинських» журналюг прес-служба запхала подалі. Мене також… І хто б міг подумати?! Раптом президент Віктор Ющенко звернувся до присутніх, як до «еліти нації» (!!!) і попросив допомоги (!!!) в такому питанні: а як сформулювати національну ідею, яка об'єднає українців від Сходу до Заходу, від Півдня до Півночі?!

Якби я тільки мав доступ до мікрофону, то сказав би йому: «Трим*ндоб***ський п**допрой*б!!! Згадайте пивницю на Печерську восени 2001 року, Вашу істерику і що Ви нагородили на мою адресу!!! Вам тепер не соромно, пане президенте?!»

Але доступу до мікрофону я не мав. Тому повернувшись до редакції журналу «РоботодавецЬ», написав такий матеріал по цій кумедії, що наш шеф-редактор жахнувся й заходився мене уламувати на те, щоб я помилував Ющенка. Довелось іти на компроміси… Однак в «УФО» я був сам собі головред, бо наш засновник в мою роботу загалом не ліз. А коли нарешті поліз і спробував мені викручувати руки — я звідти пішов… На щастя, цю колонку опублікувати встиг — бо було лише 30 вересня 2009 року, а пішов я лише в листопаді 2009 року...

Потім ідею про переформульовану на новий лад «мою хату скраю» я неодноразово озвучував по Українському радіо в 2010-2012 роках. Щоразу це провокувало суперечки: мені заперечували, що це призведе лише до подальшої атомізації України… хоча щось-таки в цьому є! Я висував контраргументи: мовляв, якщо «щось в цьому є» — то напрям в цілому вірний, треба рухатися далі. Просто я хотів, аби хтось підхопив мою ідею. Бо мені було б відверто незручно, якби жид вкотре зробив замість українців всю роботу… Тоді б внеску більш чистокровних українців у цю справу не було! А тоді б і результат не сприймався...

Знали б ви, наскільки щасливим я був, коли під час Євромайдану переформулювання нарешті відбулося в завершеній формі: «Моя хата скраю — ворога першим зустрічаю!»

Саме в контексті цього гасла були сформовані перші добробати, які постали на шляху орди й зробили те, в можливість чого не вірив ніякий фаховий експерт: зупинили загарбників, не пустивши їх далі Криму і окремих районів Донбасу.

А в тилу добробатів стояли волонтери, які теж знали, що "їхня хата скраю"! Й серед тих волонтерів лежав з порізаними ногами на своєму євродивані той, хто запропонував переформулювати відповідне прислів'я ще восени 2009 року. 

І він також робив, що тільки міг — збирав книжки (завдяки яким українізувалося наше військо), здійснював медіа-підтримку однієї з волонтерських груп, малював «веселі картинки» й шеврони тощо… Бо це ж гібридна «хитра» війна! А в ній ідеологічний компонент є дуже й дуже вагомим.

Але те гасло було придатне для війни. Якщо ж потрібно мирне гасло… Що ж, будь ласка:

  • Моя хата скраю — першим корупції перешкоджаю!
  • Моя хата скраю — лад з неї наводити починаю!
  • Моя хата скраю — радо гостей зустрічаю!
  • Моя хата скраю — через мене Україна розквітає!
  • Моя хата скраю — на родовий маєток її обертаю! (UPD: Анатолій Висота, Тимур Литовченко)
  • Моя хата скраю — з іншими хатами її єднаю! (UPD: Тимур Литовченко)

А далі?.. Продовжуйте! Можливі й інші варіанти, не заперечую. Нумо, більш чистокровні українці, ніж я, грішний — включайтеся в роботу!!! 

Колись друг Анатолій на НО конкурс оголошував на українське мнемонічне правило запам'ятовування кольорів… Конкурс чи не конкурс, але ж подібну роботу і в контексті «хати скраю» тепер на Світочі теж провести можна! Хіба не потягнемо?..

+2
696
RSS
05:19
+2
Звісно, довелось тимчасово облишити останню главу 1-го тому епопеї та пролежати за ноутбуком до 5:15 ранку… _шкодую Але обіцяв — тож зробив!!! _язик Обговорюйте…
05:25
+2
І так, приємно, що це черговий «круглячок» — мій 450-й допис на Світочі _язик
Ще 50 — і буде півтисячі!!! _язик
13:52
+2
Тимуре, от тобі й мої підсумки 2017 р.https://svitoch.in.ua/850-anatoliy-vysota-radist-i-zdorov-ya-2017-1-01-2018-r.html й ОПТИМІСТИЧНА ВІДПОВІДЬ на неї Дзвінки! Чоловік кинув писати ЕПОПЕЮ і занурився у 21 століття. Майданівське доповнення: першим ворога зустрічаю — це є рефлексія на загальнозрозуміле: МОЯ ХАТА СКРАЮ = байдужості. Але тут щось таки є! Мій варіант національної ідеї: КОЖНІЙ РОДИНІ РОДОВИЙ МАЄТОК! Бо родовий маєток — це приклад нового способу життя для всього світу.
Моя хата скраю — на родовий маєток її обертаю! _язик
14:09
+2
Щодо чистокровності, то не переймайся цим, друже. Побільше було б таких українців як ти, як завсідники нашого СВІТОЧА і КВІТУЮЧА УКРАЇНА стала б реальністю! Хай же буде!
А як би ти поставився до такої ідеї, як єдність розмаїття?! _стежу
Щодо чистокровності, то не переймайся цим, друже.

Оце не можу, вибач! Тебе це не стосується, але надто багато інших людей пояснювали мені моє місце тут, в Україні. Отже, першим я бути тут не зможу. Давайте краще ви… _шкодую
15:33
+2
Друже, ЄДНІСТЬ РОЗМАЇТТЯ — гарно, але надто загально. Правильно є скраю як, наприклад, вгорі, а не З КРАЮ.
Виправив _чудово
Якщо тобі потрібен конкретний процес — прошу пана:
Моя хата скраю — з іншими хатами її єднаю!
15:35
+2
А поєднання: Моя хата скраю — на РОДОВИЙ МАЄТОК її обертаю мені подобається. Бо тут є процес!
От і добре! Тепер нехай інші своїх ідей понакидають. Якби ж знайти ще й художника — можна було б зробити серію малюнків під кожне гасло. А малюнки покласти на поштові листівки чи на поштові марки. Чи на наліпки, які вкладати в українські цукерки — тільки б з якоюсь фірмою домовитися…
_стежу
Зрештою, якби хтось мав робочий принтер (у нас на домашньому кратридж давно скінчився, а дівчата купили такий, що картридж не витягається) — можна було б роздрукувати й розіслати листи з такими пропозиціями, наприклад, в МінСтець, в Адміністраію Президента, на фірми «РОШЕН», «АВК» тощо…
_стежу
Багато чого можна було б накреативити, використовуючи набір отаких гасел як базу!
Вау!!! Яка ідея класна.
Я маю кілька знайомих художників, спитаю, чи хтось захоче намалювати.
А що ж, попитайте, попитайте — либонь щось і вийде _соромлюсь
20:48
+1
А коротше можна? Не три з половиною години, а п'ять хвилин?
_сміюсь _сміюсь _сміюсь
ОШО не вміє коротше —
Бо не хоче!
_сміюсь _сміюсь _сміюсь

Випадкові Дописи