До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

В щасті нема егоїзму

В щасті нема егоїзму
Джерело матеріалу:

В нашій культурі чомусь задоволення від життя та егоїзм — майже синоніми. Мовляв, страждання — це на благо суспільству, а насолода — або крайній егоцентризм, або взагалі гріх. Але насправді все навпаки.

Людина, яка страждає, не здатна дарувати радість близьким. А той, хто сам по собі щасливий, вже самим цим фактом тішить рідних.

Багато хто дивується: мовляв, як таке можливо? Хороша людина, насамперед, живе заради близьких, а вже потім думає про себе. Мовляв, своїми інтересами треба жертвувати. Повірте, це приблизно те ж саме, як прийти на роботу з грипом. Ти сам, звісно, герой, тільки от після тебе половина офісу бере лікарняний.

У жертві заради іншої людини закладена пасивна агресія. Коли ви страждаєте, щоб іншому було добре, ви даруєте йому не любов, а почуття провини. Це такий популярний спосіб нав'язати близьким свою волю. Тільки одні досягають цього криками й вимогами, тоді як інші — нескінченними жертвами, які протилежна сторона зобов'язана належним чином вшанувати. Скільки батьків все життя накопичували [кошти], в усьому собі відмовляли, щоб забезпечити дітям, наприклад, навчання за кордоном. І що потім? Потім йдуть претензії. «Чому в тебе трійки? Як ти можеш гуляти з ранку до ночі, мати з батьком так працювали заради тебе!..» Але ви прекрасно розумієте, що не можна ощасливити іншого, нав'язавши йому свою владу. І свої уявлення про те, що його, іншу людину, справді ощасливить.

Ще один популярний приклад — це матері, які шалено хочуть вийти на роботу, але «заради дітей» сидять вдома. І на своїх же дітях потім зриваються. Не тому, що молодший вередує, а старшенький не хоче в садок, а тому, що на них тиснуть стіни. Хіба не краще було найняти няню, приходити додому пізно, проте спілкуватися з дітьми із щирою радістю, любов'ю й задоволенням?

Взагалі, коли ви жертвуєте собою, ви викреслюєте насолоду з будь-яких відносин. Терпіти не можете прибирання, однак робите його заради партнера? А тепер згадайте своє обличчя в той момент, коли він пройдеться в вуличному взутті свіжовимитою підлогою… Розумієте, про що я?

А коли ви щасливі, у вас дійсно є чим поділитися. Щаслива мати важливіша для дитини, ніж вічно засмикана і нереалізована, нехай вона цілодобово стирчить з дитям вдома. Щаслива дружина може і не готувати борщів, але самим своїм виглядом і радістю надихати коханого і вселяти в нього впевненість. Нарікають, що про чоловіків я пишу рідко. Так от — щасливий чоловік, як і жінка, вже може вважатися таким, що відбувся. Тому що абсолютно неважливо, скільки нуликів у тебе на рахунку, якщо ти заради них не живеш, а існуєш. Одне слово, коли ви живете щасливо, ви живете в любові. А коли ви страждаєте, то нікого ощасливити не в змозі.

Михайло Лабковський

+1
290
RSS
01:03
+1
В цьому контексті згадалася наведена Дзвінкою Сопілкаркою стара єврейська притча про те, як одна жінка робила своїм близьким «щасливу маму». _сміюсь
22:06
+1
Мовляв, страждання — це на благо суспільству, а насолода — або крайній егоцентризм, або взагалі гріх.

Явний слід християнства. Як і багато інших «штампів».

Хороша людина, насамперед, живе заради близьких, а вже потім думає про себе.

Самовбивче твердження! Але це неможливо пояснити людям, які вірять що Ісус Христос страждав і віддав своє життя за них.
«Оранжеві» християни-протестанти теж вірять в це — і що?.. В Західній цивілізації т.зв. «здоровий егоїзм» є нормальним явищем, а колективізм там розвинений слабше. _язик
05:44
+1
Жертва, жертвування — це дика допомога. Гарне порівняння жертвування із принесенням грипу у громаду.

Випадкові Дописи