До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Нелюбов до себе передається у спадок

Нелюбов до себе передається у спадок
Джерело матеріалу:

Порада «полюби себе» звучить немов знущання: можна подумати, вистачає одного рішення, однієї цієї фрази, щоб остаточно позбутися комплексів, почуття провини, заплющити очі на власні недосконалості й прийняти себе такою, якою ви є. «А де конкретика?», — запитує читач, який побачив вже в сотій статті цю пораду що набила оскому.

Все в голові

Насправді нелюбов і любов до себе — це виключно внутрішній стан. Жодна людина не вважає себе негарною, неуспішною, поганою або дурною, виходячи з власних даних. Любов і нелюбов до себе формується в дитинстві. Критика батьків, їхні порівняння не на користь дитини — «подивися, а ось Льошенька «трійок» не отримує!» Або «та я в твоєму віці...», — всі ці «виховні заходи» формують те, як уже в дорослому віці ми будемо ставитися до себе. Ще ситуація залежить від того, як тато з мамою ставилися до самих себе. Річ у тім, що в психології батьки бачать себе в дітях і дуже часто ідентифікують себе з ними. Будь-яка критика дитини спрямована насамперед немов на себе. Тобто, коли мама невдоволено піднімає брову і надимає губи, побачивши в щоденнику чергову «двійку», вона розчаровується в собі самій, вона незадоволена собою. Тому з упевненістю можна сказати, що любов і нелюбов до себе передаються у спадок.

Не останню роль у формуванні самооцінки відіграє критика. Дорогі мої, зрозумійте: конструктивної критики не буває. Взагалі. Будь-яка людина, яка чула про «це неідеально» або «можна було зробити краще», насправді читає — «це Я неідеальний», «це Я міг бути кращим». Як ви розумієте, ніхто свідомо щось погано [собі] не зробить. Нікому не спаде на думку (а тим паче дитині) — намалювати криву картинку, написати твори з п'ятнадцятьма помилками тощо. Дуже болісно зізнаватися, що це просто ви такий — недосконалий. Читай — жива, нормальна людина.

Ну й останнє: ця якість більшою мірою характерна для жінок, але у чоловіків вона теж зустрічається. Люди оцінюють себе по тому, як їх оцінює протилежна стать. Тобто для багатьох дівчат успіх в особистому житті — це синонім власної привабливості, спроможності, реалізованості. А якщо чоловіка у неї немає, то вона відразу «страшна», «дурна» і «погана». Ясна річ, що наявність або відсутність партнера ніякого відношення до всього вищепереліченого не має: можна бути супермоделлю з дипломом Оксфорда і просто бояться відносин.

Робимо крок вперед

Нелюбов до себе формувалася в людині роками, тому позбутися її по клацанню пальців нереально. Однак є певні методи, які дозволяють крок за кроком наближатися до цієї мети. І повірте, вона того варта. Впевнена в собі людина рідко програє, будь-яку проблему сприймає не як трагедію, а як цікаву головоломку, яку вона неодмінно вирішить. Плюс до всього «перетворюється» і зовнішність: адже навколишні бачать нас рівно такими, якими ми бачимо себе. І це аксіома.

Отже, для початку почніть поважати свої рішення. Якщо сьогодні ви планували сходити в музей, а подруга покликала в кіно — йдіть в музей. Це дасть вам не тільки впевненість, а й відчуття контролю над своїм життям. Ви поступово відучитеся плисти за течією і «танцювати під чужу дудку».

По-друге, поважайте свої бажання. Запитуйте себе, чого ви хочете на сніданок, куди ви хочете поїхати у відпустку, що бажаєте носити, з ким спілкуватися. Обірвіть всі ці контакти, які ви підтримуєте «з ввічливості». Припиніть йти на нескінченний компроміс з усім світом — оточуючими, обставинами. Обирайте себе. Не треба переконувати себе в тому, що чужий час, бажання і примхи важливіші ваших власних.

Ну і наостанок — почніть поводитися як впевнена людина. Спокійно, не заїкаючись, висловлюйте свою думку, дістаньте право з кимось не погоджуватися. Думайте про свої інтереси. І я запевняю вас, любов до себе прийде. Адже ви нарешті познайомитеся з тією людиною, якою є.

Михайло Лабковський

+2
485
RSS
01:22
+2
Деякі «ментальні хвороби» є заразними, деякі — спадковими… _не_знаю
07:03
+2
Написано: ніхто нічого свідомо поганого не зробить. Тут явно пропущене слово СОБІ. Хлопчик біжить і раптом риє руками і носом пилюку на дорозі. Це його друг неочікувано зробив йому підніжку (1). Подряпина заживає і утворюється кірка — як же хочеться її здерти (2).
Тут явно пропущене слово СОБІ.
Дякую, додав _чудово

Випадкові Дописи