До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Про маніакальну моду на успішність

Про маніакальну моду на успішність
Джерело матеріалу:

Ця стаття про тренд, яким є маніакальний стан «Успішності» — один з видів розладу психіки.

Який сьогодні образ успішної і благополучної людини? У неї завжди піднесений настрій, вона не сумує, вона нічим не заморочується. Вона самореалізується кожну хвилину свого життя, постійно генерує креативні ідеї, а також осмислює і коментує все, що бачить.

Багато людей орієнтуються на цей стан як на норму, жадають знаходитися в ньому, «Бути успішними». І будь-яке випадання з цього стану оцінюється як негатив — щось, мовляв, зі мною не так.

Так в наші дні панує Маніакальний Синдром (МС) — піднесений настрій, прискорення асоціативних процесів і рухової активності, постійне прагнення до діяльності. Сучасна людина має завжди бути кращою — переоцінка власної особистості теж входить в МС.

Звичайно, у своїй гострій або крайній формі це мало кому може сподобатись — це важкі психотичні стани, які виникають при серйозних психічних і соматичних розладах. У легкій вираженості — це майже еталон щастя для сучасної людини.

Така «норма» пропагується в пресі та рекламі, культивується в молодіжних субкультурах, де модно постійно бути на драйві. Образ сучасного бізнесмена теж постає в масовій культурі маніакальним — невтомний, постійно в русі, вируючий ідеями.

І, здавалося б, у чому проблема? Ми всі, начебто, хочемо бути щасливими і успішними. І цілком природно, що для досягнення цього щастя більше підходить образ безжурної, діяльної, кмітливої людини, ніж байдикуючого нероби. І ось тут є пастка — наше мислення часто буває полярним. Ми мислимо крайнощами — якщо не діяльний, то нероба. Якщо не щасливий, то нещасний. Якщо не швидко думає, то тупий. Якщо не креативний, то бездарний. Тоді як крім крайнощів завжди є третій варіант — оптимальний. Або навіть багато варіантів — індивідуальних.

Який же цей оптимальний третій варіант по відношенню до маніакальності? Це, власне, нормальні стани. Це коли у людини рівний спокійний настрій, але не коли все по барабану. Людина відчуває емоції, які відповідають ситуації. Якщо ситуація сприяє, то вона задоволена, весела, радісна, навіть щаслива. Якщо ситуація несприятлива, то вона відчуває печаль, страх, розпач і т.п. Я маю на увазі не тільки зовнішні ситуації, а й внутрішній стан. Адже іноді і всередині нас не все гаразд в плані тонусу — втома, сумніви, невизначеність, розслабленість, ступор — це нормальні стани, адже життя вимагає від нас внутрішнього розвитку. А розвиток часто супроводжується кризою.

Коли ми говоримо про негативні емоції і погіршений настрій, то ми підходимо до тонкої грані — як відрізняти негативні стани в рамках норми від депресивних? Я б запропонував такий критерій — як людина справляється з несприятливими ситуаціями і станами? Якщо вона їх успішно долає, якщо вони не вибивають її з колії надовго, то мова про норму. Якщо ж людина ставиться до проблем пасивно, відчуває безсилля, робить негативні прогнози, не знаходить виходу — то можна говорити про те, що її настрій рухається в бік депресії.

Чому небезпечно орієнтуватися на «Успішність» як норму?

По-перше, постійно піднесений настрій і підвищена активність економічно не завжди обгрунтовані — це часто життя «не за можливостями» психіки. Сили організму і психіки обмежені. Підвищена активність, якщо не зупинятися вчасно, чревата і фізичним, і психічним виснаженням. У стані виснаження вже точно буде не до ефективності та креативності.

По-друге, якщо вимагати від себе тільки гарного настрою, то доведеться заперечувати і придушити негативні емоції. В будь-якій діяльності ми стикаємося з проблемними ситуаціями, коли доречно відчувати тривогу, смуток, печаль, досаду і т.п. Проблеми заперечуватимуться, а емоції будуть не прожиті, а придушені. Також будуть ігноруватися такі природні стани як втома, млявість, загальмованість — у мозку просто не буде часу на обробку інформації, на повноцінні роботу і відпочинок.

Виходить, якщо культивувати маніакальний стан як норму, то можна прийти до внутрішнього конфлікту, до неврозу. Інша справа, що іноді невроз — це не наслідок завищених вимог до свого стану, а причина. Моду на маніакальність з особливим завзяттям підхоплюють люди, які і без того щось в собі відкидають, забороняють собі бути різними — в тому числі, слабкими, сумними, так і просто спокійними. І тут ми підійшли до третього протипоказання.

По-третє, у кожної людини своя конституція, свій темперамент, свій характер. А значить, у кожного своя внутрішня норма активності і настрою. У когось психічні процеси швидші, у когось повільніші, у когось стійкі, у когось нестійкі — це психофізіологічна даність кожного з нас. А на цю даність ще характер і різноманітні особистісні особливості накладаються. І якщо вони не схиляють до постійної бадьорості, то доводиться гвалтувати себе, зловживати ресурсами організму заради відповідності новоявленій «нормі». Це питання прийняття себе зі своїми вродженими і набутими особливостями.

Який же висновок? Я думаю, у кожного з нас є вибір. Ми можемо сприймати моду на психічні стани без критики, як щось само собою зрозуміле. В такому випадку ми змушені будемо натягати на себе те, що нам не особливо підходить. Це може призвести до внутрішнього конфлікту і психічного виснаження. Можна сприймати норми суспільства критично. Їх можна приміряти на себе, і відмовитися від них, якщо вони не підходять. А підходять вони чи ні, нам скажуть наші відчуття і емоції — в тому числі, і негативні.

Автор — психолог Данило Гуляєв

+3
1444
RSS
08:58
+2
100% правда
Дякую за статтю
09:21
+2
Бездумне слідування будь-якій моді — це дурість. _крутий
А «моду на МС» людству нав'язують силоміць саме заради того, щоб люди виснажувалися — бо виснаженим, знесиленим «піплом» легше управляти. Додатковий бонус — прискорене споживання великої кількості ресурсів, необхідних людям для невпинної бурхливої діяльності. Отже, дохід від прискореного масового продажу людям необхідних ресурсів зростає… Це ж «Рихметика Пупкіна з картинками»!..
_вибачаюсь
На жаль, мода на успішність вже вкорінилася дуже глибоко. Навіть серед друзів чи близьких виникає напруження у стосунках, якщо хтось починає виявляти ознаки «неуспішності».
А хто людству дохтур?!
_не_знаю _не_знаю _не_знаю
Якщо піпл не бажає напружувати мізки, щоб зрозуміти, з якою метою йому нав'язують ті чи інші речі — піплу ніхто не винен…
_соромлюсь

Випадкові Дописи