До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Михайло Хейфець. "Суд над Ісусом (єврейські версії й гіпотези)"

Михайло Хейфець. "Суд над Ісусом (єврейські версії й гіпотези)"

На багато століть замкнувшись в ґетто, іудерії та штетли, середньовічні євреї не надто цікавилися, в що там вірять інші народи. Але вийшовши з-за меж осідлості в XVIII — на початку ХХ століття, із здивуванням зіткнулися з християнською цивілізацією, яка вклонялася… розіпненому на хресті єврею!!!

Коли шок від такого відкриття минув (а сталося це в ХХ столітті, коли рабини зняли талмудичну заборону на читання християнської літератури), євреї кинулися знайомитись із джерелами, де розповідалося про життя Ісуса — з Євангеліями. Представлена там ключова подія — суд над Ісусом, — не викликала нічого, окрім нападів гомеричного реготу. Бо такий суд, яким він був описаний, не міг відбуватися… просто тому, що не міг відбуватися в принципі! Бо законники, які свято дотримувалися духу і букви єврейського Закону, ніяк не могли порушувати той самий Закон настільки брутально… Хто читав «Забавне Євангеліє» Лео Таксіля, має пам'ятати, що автор акцентується, зокрема, на всіх суперечливостях того судового процесу.

Отже, суд над Ісусом є суцільною вигадкою язичників-християн?.. Але ж серед авторів чотирьох церковних (не апокрифічних!) Євангелій є два апостоли — Матвій та Іван. Сучасники Ісуса, вони мали знати й розуміти, що судовий процес над ним ніяк не міг відбуватися з настільки грубими порушеннями. А якщо знали — чому не протестували?..

Зрештою, сучасні євреї вирішили розібратися з цим судом. Причому мізкували над загадками професійні юристи та знавці Закону. І вони таки знайшли несподівані пояснення, як і чому відбувалися речі, здавалось би, неможливі в принципі...

Читати книгу Михайла Хейфеця «Суд над Ісусом (єврейські версії й гіпотези)» онлайн

Назва книги та ім’я автора мовою, на якій вона видана (якщо відмінна від української):
Михаил Хейфец. "Суд над Иисусом (еврейские версии и гипотезы)". 2000 г.
Анотація до книги:

Понад шістдесят тисяч книг про Ісуса Христа побачило світ тільки в XX столітті. Проте серед них майже не з'являлося творів про його процес — про це найважливіше судове засідання в історії людства.

Безліч версій, свідоцтв, гіпотез, пов'язаних з цією подією, виникло в середовищі єврейства. Євреї, серед яких жив, «наповнювався премудрістю», проповідував і загинув Ісус, створювали свої версії того, що відбувалося в середовищі їхнього народу майже дві тисячі років тому.

Чому Ісуса судили вночі? Чому на ранок його віддали в руки Пілата? Чому Пілат не захотів його стратити? Чому на страті наполягали судді Храму?

Як юдеї nf християни розійшлися в історії, сповнившись неприязні, що приймала нерідко форму смертельної ненависті?

Про все це розповідає книга ізраїльського історика, журналіста і письменника Михайла Хейфеця «Суд над Ісусом (єврейські версії й гіпотези)».

+1
13:13
69
13:40
+1
Дуже рекомендую прочитати всім, хто прагне розібратися в питанні! У мене ця книга є «в папері», але я навів повністю (по окремих розділах) клікабельне посилання на її електронну версію.
Наведені в книзі аргументи я висловив одного разу перед камерою: знайомий кінодокументаліст попросив мене прокоментувати к/ф «Пристрасті Христові» Мела Гібсона після його виходу в 2004 році. Бачили б ви очі того кінодокументаліста, коли я розповідав усе це!.. В підсумку сердега так і не наважився вставити мій запис в свою документальну програму — надто різко наведені аргументи суперечили всьому, що досі говорилося про суд над Ісусом… А з експертної точки зору, письменник-фантаст і журналіст, металург за освітою не є аж настільки авторитетним коментатором.
Ну, було та й загуло.
Ще пару разів я посилався на книгу Хейфеця в дискусіях на православних форумах. Відповідь була дуже стислою: «Жидовская морда, гореть тебе в аду вместе с твоим Хейфецом, его жидовскую книгу уже давно опровергли». На моє ввічливе прохання розповісти, хто конкретно й коли спростував, насамперед, версію Хаїма Коена, опоненти тільки шаленіли, плювалися й лаялися вже нецензурно. З чого я зробив висновок, що ніякого «спростування» насправді не було — інакше хтось би та й вказав на нього.
Тому й рекомендую прочитати книгу Михайла Хейфеця!
16:17
+1
Дякую. Дещо вже й прочитав. Згодом напишу докладніше.
Випадкові Книги