До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Гоп-стоп! (збірка оповідань)

Гоп-стоп! (збірка оповідань)

В це зараз слабко віриться, однак в середині «лихих 90-х» українські видавці не бажали вирощувати місцеву — українську автуру. Їм здавалося, що простіше й вигідніше або видавати навчально-довідкову літературу — або ж перекладати російською (!) брендових зарубіжних авторів. Максимум, на що вони зголошувалися — то це на видання української класики та «Розстріляного Відродження»… А сучасні українські автори з порогу отримували пропозицію видаватися в Москві, Санкт-Петербурзі та ін., а вже діставши визнання в Росії — «от тоді, можливо, ми й розглянемо перспективи нашого співробітництва»...

В цих умовах Роман Кухарук, який працював на той час на Радіо «Свобода», замислив створити неприбуткову громадську організацію української творчої інтелігенції — Центр «Свобода слова». Для його реєстрації в Мінюсті знадобилися троє киян, одним з яких і став я. Після офіційної реєстрації Роман став президентом ЦСС, а я — головою секретаріату ЦСС.

Одним з безперечних досягнень Центру «Свобода слова» став випуск серії книжечок «Метелик від Центру»: вони являли собою крихітні (на 8 або 12 сторінок + кольорова обкладинка, зшита на 1 скобі) — зате авторські книжечки, в які вміщувалися декілька поезій чи 1-3 оповідання. Макетував ці книжечки я (для чого опанував програму комп'ютерної верстки PageMaker), друк здійснювався на лазерному принтері. Завдяки спеціальному степлеру з поворотною голівкою (або спеціальному — подовженому), ми могли прошивати аркуші формату А4 посередині. Підбірка аркушів та фальцювання не складали проблеми. Єдине, що лишалося — це замовити в якійсь фірмі обрізання майже готових книжечок… Оскільки ЦСС був юридичною особою, то в Книжковій палаті ми закупили ISBN. Таким чином вдавалося випускати невеличкі наклади (100-200 примірників) авторських книжок, що в умовах другої половини «лихих 90-х» було справжнім проривом: бо наші книжечки розглядалися Національною Спілкою письменників України при прийомі кандидатів (завдяки наявності ISBN). 

Скількох авторів ми ощасливили таким чином?.. Вже не пригадаю. Десь пару десятків — це точно. Але одного разу Кухарук запропонував зробити і мій «метелик» також. Я спробував відмовлятися, напираючи на те, що не хочу використовувати службове становище. Однак Роман наполягав — отож довелось підкоритися. Так і з'явився мій «метелик» під назвою «Гоп-стоп!» — таку назву має більше з двох оповідань, вміщених в ньому.

Анотація до книги:

До невеличкої авторської збірки увійшли два оповідання — містичний міні-детектив «Гоп-стоп!» (який дав назву книжці-метелику) та соціальна фантастика «Спокуха!», яка в гумористичній формі прогнозує віддалене «радянське» майбутнє після Чорнобильської катастрофи.

+1
18:45
21
RSS
18:47
+1
Для багатьох українських письменників подібна книжечка ставала в ті роки справжнім проривом!..
20:05
+1
Це ж невеличкі оповідання. Чому б їх не опублікувати як дописи?
Та це як два пальці об асфальт! _добре Ось тобі, будь ласка:
Гоп-стоп!
Панікери, заспокойтеся! (оригінальна авторська назва)
_посмішка _пиячимо _посмішка

Випадкові Книги