УВАГА!   З 1 лютого діяльність спільноти "Світоч" переноситься в Telegram.

Сайт буде доступним ще довгий час, проте без нових публікацій.
Підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями на нашому Telegram-каналі @svitoch_in_ua

Розібратися як користуватися Телеграмом або створити власний канал для подальшої участі в спільноті "Світоч" можете за ІНСТРУКЦІЄЮ. З правилами участі можете ознайомитися тут.

Якщо у Вас є якісь запитання, задавайте їх в групі підтримки в Телеграмі тут.

Приречений жити

Приречений жити

Два з половиною століття пішло на те, щоб людство спочатку опанувало Сонячну систему, а згодом почало активно колонізувати нашу Галактику. Звісно, це не теперішнє людство, розідране економічними, політичними, ідеологічними та іншими суперечностями: космічна експансія стала можливою на тлі тотальної перемоги християнства, яке спромоглося подолати міжконфесійні суперечності. Отже, адепти цієї релігії й несуть світ Христового вчення до найвіддаленіших зірок, тоді як представники інших вірувань вважали за краще лишатися на Землі. Останній штрих до цієї ідеальної картинки: дотримуватися абсолютної моральної чистоти людству допомагає Моралізатор — суперкомп'ютер, озброєний знанням абсолютно всіх священних текстів усіх трьох авраматичних релігій, а також усіма тлумаченнями цих текстів мудрецями всіх часів і народів...

Дія роману починається з того, що «білі й пухнасті», абсолютно безгрішні й моральні люди випадково стикаються з інопланетянами, яких називають «дарками». Це антиподи людей: жорстокі, підступні, неймовірно агресивні. Вони б неодмінно знищили людей, якби не одна щаслива обставина: людство значно випереджає дарків в плані технічного розвитку. Тому на декілька років між обома цивілізаціями встановлюється позиційна рівновага. Вічно тривати вона не може. Люди розуміють, що дарки щось задумали — недарма ж вони нападають на окремі транспортні кораблі… Але в чому полягає задум?!

Головний герой роману — інженер Демін Валявскі являє собою зразок «білого й пухнастого» землянина, який разом з коханою дружиною Паолою та трьома їхніми дітками веде мирне життя. Як раптом воно уривається: виробництво вирішено перепрофілювати на військове, а саме підприємство перенести на Сьому планету Альдебарана. Демін летить на нове місце першим — і стається найгірше: після космічної сутички він потрапляє в полон до дарків. Отут йому і відкривається ворожий задум: виявляється, дарки вербують з людей-бранців розвідувальну мережу, яка має в останній перед масованою атакою армади дарків момент передати вичерпні відомості про збройні сили людства довкола ключових планет базування!

Деміну пропонують очолити всю цю розвідувальну мережу… А щоб люди часом не звернулися до своєї контррозвідки, дарки вдаються до жорстких контрзаходів: змушують «кандидатів у шпигуни» брати участь у нападах на транспортні й пасажирські кораблі людей… і знищувати їх власноруч!!! Оскільки Демін мітить на посаду голови розвідмережі, йому запропоновано знищити найбільшу кількість своїх кораблів. Але й цього замало: дарки навіть не підозрюють, що на першому ж наміченому до знищення пасажирському лайнері "Ґолден Ґлорія" на Сьому Альдебарана має летіти сім'я Деміна. Отже, перед ним альтернатива: або відмовитися від пропозиції й бути негайно вбитим (хоча "Ґолден Ґлорія" і його сім'я, судячи з усього, вже приречені, очолити розвідмережу все одно запропонують комусь іншому) — або все ж таки стати винуватцем загибелі тисяч і тисяч людей (включно із власною сім'єю) і при цьому здати одним махом всю розвідмережу людській контррозвідці. І тим самим виграти галактичну війну...

В критичну мить настільки жахливого вибору Деміну надійде підказка: вибір ізраїльського судді Єфая, одного з героїв біблійної Книги Суддів. Він обере пекельний шлях, людство виграє галактичну війну, над морально зламаними колаборантами відбудеться суворий суд, якого людство не бачило вже пару століть… Але після всього пережитого у Деміна немовби заново відкриються очі! Переживши катарсис, він побачить, що християнізоване людство насправді зовсім не «біле й пухнасте», що посеред удаваної ідилії угніздилося ретельно приховане зло, якого ні він, ані всі його знайомі досі не помічали. І що зло це (можливо, небезпечніше від усіх агресивних інопланетян, разом взятих) має бути викорінене.

Анотація до книги:

Сьома Альдебарана… Далека планета, де немає чужого болю і скорботи,
чужої радості і щастя, де усе підпорядковане мудрим порадам електронного
Моралізатора, базоване на біблійних засадах та витримане в ідеях
інтернаціоналізму. І якщо з'являється ворог — він не лише твій, він —
ворог народу. А майбутнє народу — це повна жертовність...

+3
00:30
309
RSS
22:15
+2
Хочу придбати цю книгу.
Оля-ля… Книга вийшла друком у Львові в 2005 році. У мене вдома є 1 (один) авторський примірник. Якщо від накладу щось і залишилось, то безпосередньо у львівському Видавничому домі «Панорама».
Я міг би спитати у видавця, чи є у нього якісь рештки… Але я — «лежачий» інвалід, живу в Києві. Тоді як видавець у Львові. Там я буваю раз на рік — на Львівському книжковому ярмарку. Він щойно закінчився, ми з дружиною 15-17 вересня були там. З видавцем я бачився, за одним столом сидів і навіть чаркував:
ЛьвівКурКОН-2017
Якби ж тиждень тому знати, що Ви захочете таку книжку придбати!..
_шкодую
Неодмінно спитав би. А тепер доведеться чекати до наступного року. До наступного Львівського книжкового форуму, себто…
_вибачаюсь
00:33
+2
А це автор підкаже, чи є ще десь ця книга?
Та вже підказав: Видавничий дім «Панорама» (Львів) _вибачаюсь
01:24
+2
Забабахав буктрейлер на «Приреченого жити»:


_ура _ура _ура
19:12
+2
А що гарна — АНОТАЦІЯ у світлинах і з музикою. Читачів майбутніх вразить.
Дякую, друже _чудово

Випадкові Книги