До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Помститися імператору

Помститися імператору

Багато років тому довелось мені по журналістській лінії й за дорученням високого журнального начальства написати те, що воно (оте журнальне начальство) назвало "історичним детективом". Героєм матеріалу була чи не найзагадковіша персона XVIII століття — граф Сен-Жермен. Вкотре перечитуючи всі матеріали, що на той момент мені вдалося зібрати про цю людину, побачив цікаву тенденцію:

  • Сен-Жермена за кого себе тільки не мали (за француза, за італійця, за угорця, за росіянина, навіть за єврея та ін.) — але всюди вважали чужим;
  • сам Сен-Жерман дуже активно сприяв появі таких чуток.

Це могло означати лише, що Сен-Жермен насправді:

  • за походженням не був ні французом, ні італійцем, ні угорцем, ні росіянином, ні навіть євреєм, а кимсь іншим, про кого навіть подумати не могли!
  • дуже побоювався, що його походження буде викрито, а тому навмисно «шифрувався»;
  • отже, ретельно переховувався від якоїсь розвідки все життя!

Намагаючись звести докупи все це, я й висунув абсолютно незвичайну гіпотезу: насправді Сен-Жермен (точніше чоловік, який назвався цим іменем) належав до відомого козацького роду, походив з Гетьманщини, а переховувався все життя від російської (власне, московитської) розвідки. Прізвище йому призначив, виходячи з трьох міркувань:

  • один з історичних персонажів, за яких видавав себе Сен-Жермен, був син угорського графа Ференца ІІ Ракоці;
  • один з референтів Папи римського (і тогочасного, й навіть нинішнього) — це професор Адріано Роккуччі;
  • серед випускників Києво-Могилянської академії XVIII ст. було декілька Раковичів.

Отже, на мою думку, всі ці Ракоці — Роккуччі — Раковичі є представниками такої собі «блукаючої» європейської фамілії. Розкопавши додаткові відомості про Раковичів, довідався, що гніждились вони у Прилуках… Саме те, що треба! Оце й була та сама «пічка», від якої я повів свій сюжет. Докладніше його розкривати не варто, краще сам роман прочитати. А ось вам буктрейлер під зав'язку:

www.youtube.com/watch?v=4WTURIVHoMk

Анотація до книги:

Невблаганна доля розчавила щасливе життя Степана Раковича – колишнього сердюка гетьмана Мазепи. Здавалось, вихід єдиний: накласти на себе руки… Та в мить найбільшого відчаю прийшло розуміння: спокій прийде, лише коли він помститься не окремим дрібним ворогам, а… найсильнішій людині в Російській імперії – самому Петру Великому! Але як вигнанцю дістатись до нього, як здійснити карколомний задум?..

В 2006 році роман став дипломантом Всеукраїнського (згодом Міжнародного) конкурсу романів, кіносценаріїв, п'єс і пісенної лірики про кохання «Коронація слова».


+1
20:25
254
RSS
11:22
+1
Взяв з собою в дорогу твій, Тимуре, роман. Початок цікавий. Із сув'язі слів постає ВИДИВО. ЧОГО це сотник хоче уберегти сина-студента від біди в Києві?
Бо сотника попередили. Хто? Дізнаєшся згодом. Читай далі — все зрозумієш!
Анатолій Висота коментує:
Друже Тимуре, твоїм романом «Помститися імператору» я смакую. Читаю по кілька сторінок кожного дня. Ти так закручуєш сюжет: пара студентів, а потім козаків ще пара масонів — і скрізь такі гарні діалоги!



Поки що гідно відсвяткуй своє 70-ліття, а потім вже поступово дочитаєш. Тоді й поговоримо докладніше!
03:41
+1
Я читаю фрагмент свого авантюрно-історичного роману «Помститися імператору»:
12:22
+1
Мені просто цікаво порівняти…
Я сам повирізав з відео всі зайві повтори (адже я заїкаюся...) — воно скоротилося на 20 секунд. Яке відео є кращим: оригінальне чи моє — підчищене?..
15:06
+1
Друге відео набагато краще. Не спішиш. Чітко проговорюєш слова. І вступні слова гарніше проказані. Редакція твоя ця, друже, є вдалою.

Випадкові Книги