До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт
RSS

Коментарі

А ще є таке чудове оповідання Олександра Гріна, як «Гнів батька»я його вивісив на Світоч у власному перекладі. Отож з будь-яким власним страхом можна вчинити так само, як Том Берінг вчинив з «Гнівом» свого батька — просто вбити його! Причому чим молодший вік того, хто це зробить — тим легше вбити власний страх!
Можливо, в цьому контексті Вам буде цікаво почитати статтю "Страх і злість: шлях до співпраці". _чудово
Друже Анатолію! Вітаю тебе з публікацією на «Ліхтарі»:
_чудово
Анатолій Висота. Есей «Повернення»
_чудово
Плюс потрібно докласти зусиль, щоб почуватися не жертвою, а, так би мовити, мисливцем, себто боротися зі страхом не тому, що так треба, а тому, що ти більше не хочеш боятися.

А отут може бути проблема!
Етологічна.
Але це заслуговує на окрему статтю, а не на стислий коментар…
І ще стосовно страху.
Якщо він не пов'язаний з реальною небезпекою і є чимось трохи абсурдним (наприклад, страх перед публічними виступами), потрібно боротися з ним, роблячи те, чого боїшся. При цьому варто концентруватися на деталях. Наприклад, виступаючи, потрібно не зациклюватись на кількості людей, які на тебе дивляться, а стежити, щоб твоя подача матеріалу була цікавою їм і в першу чергу тобі самому. Плюс потрібно докласти зусиль, щоб почуватися не жертвою, а, так би мовити, мисливцем, себто боротися зі страхом не тому, що так треба, а тому, що ти більше не хочеш боятися. Якось так
До речі, прочитала про цю методику в американського психолога Джона Ардена
О!!! Зовсім інший вигляд у матеріалу, погодьтесь! _браво
О, вже ці конкурси, журі та «свояки»/«чужаки»!.. _шкодую
Повірте, Ваша історія зовсім не нова! Є такий фільм — «Почесний громадянин»:


На жаль, там не надто талановита режисура + не в усьому актори «дотягують» (ну, не голлівудські «зірки» там знімалися!) — тим не менш, сама ідея фільму!.. а також відносини між персонажами, які «варяться в казані» маленького провінційного містечка!..
_стежу
Коротше, фільм вартий одноразового перегляду. І Ваша ситуація там є. А дія розгортається в Латинській Америці, до речі, а не в сучасній Україні!..
Не дружу з ним _соромлюсь і ще раз дякую за фоточку
_вибачаюсь Та будь ласка, використовуйте мій дизайн портрета Грушевського! _вибачаюсь
І це не аж таке «айті» — це всього лише Фотошоп _посмішка
Як для письменника, це все замало. Мій письменницький графік:
25 годин на день * 8 днів на тиждень
Річ у тім, що мені доводиться брати одного героя чи декількох героїв та «опускати» їх у власну підсвідомість, щоб вони там жили, взаємодіяли й до чогось між собою домовлялися. Час від часу я «звертаюся» до героїв і запитую, домовились вони про певні речі між собою чи ні. І про що саме домовились… Потім в потрібний момент я «витягаю» їх з підсвідомості та працюю з ними. Оскільки процеси в моїй свідомості та підсвідомості проходять паралельно — в сумі виходить більше, ніж 24*7. От звідси й ця формула — 25*8
Гадаю, Олю, наш спільний друг Тимур дозволить. Він не лише щира, а й щедра душа.
І вам дякую, за коментар _радий гадаю, публікації ще будуть)
Файно-то як _чудово якщо чесно, то мало що зрозуміла з пояснень, айті — то не моє _вибачаюсь а можна використати вашого Грушевського?)
Дякую за зауваження, виправила) а стосовно того, чим поділився пан Тимур, подумаю, як краще за все відредагувати)
← Попередня Наступна → 1 2 3 4 Остання
Показані 1-15 з 15052