До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт
RSS

Коментарі

Ну от! Як бачите, про профорієнтацію у нас теж іноді дбають… _чудово
Про Нормандську зустріч — цього слід було очікувати, що не домовляться ні про що. Кожна сторона стоїть на своєму. Поживемо та побачимо, як воно далі буде. Чи витримає наш президент натиск з боку Пу?
Дякую, друже Тимуре, за допомогу, за рецензію ще раз!
Ось вона!

Анатолій Висота - Красне

Анатолій Висота. Красне. Красен. Красн… (Історико-філософські нариси) — К: Задруга, 2009. — 240 с. + 56 іл.

Про всяк випадок:
ISBN: 978-966-432-017-4
ББК 84 Ук7-4

Я на Світочі презентував цю книжку ще 16.06.2016 і потім час від часу повертався до неї в коментарях… _соромлюсь

Мабуть, книжка має бути в бібліотеках ім.Вернадського та/або ім.Ярослава Мудрого (колишній Парламентській).
Друже Володимире, книга «Красне.Красен. Красн.» Може бути в бібліотеках Києва.


Друже Анатолію, дай повні бібліографічні дані (автор, назва, видавництво, рік видання)…
Друже Володимире, книга «Красне.Красен. Красн.» Може бути в бібліотеках Києва.
Із спогадів краснян, описаних у моїй книзі КРАСНЕ


А де можна із цими спогадами ознайомитися...?
Із спогадів краснян, описаних у моїй книзі КРАСНЕ, можна зробити висновок, що декому в Німеччині повезло: були терпимі умови праці і на фото вони виглядали гарно одягненими. Це теж правда. Але більшості жилося погано.


Я подивлюся днями листи остарбайтерів з Красне.
Друже Анатолію! Я не хочу влаштовувати дискусію на блозі спогадів твоєї матері. Вона бачила своє життя так Хоча в колгоспі у неї життя було ще більш жахливим. Залишимо її спогади в спокої.

Коли я опублікую нейтральний матеріал, тоді і поговоримо _підморгування
Про письменників згадано дуже точно й доречно! _чудово
Отже, все складалося по-різному: скільки людей — стільки й доль… _не_знаю
Цілком можливим було й таке. Це я про відео Тимура.Та для більшості остарбайтерів життя було важким і навіть нестерпним, як для моїх майбутніх батька-матері.
Із спогадів краснян, описаних у моїй книзі КРАСНЕ, можна зробити висновок, що декому в Німеччині повезло: були терпимі умови праці і на фото вони виглядали гарно одягненими. Це теж правда. Але більшості жилося погано. Тому вони повернулися в Україну. Хоч були українцям пропозиції залишитися в Німеччині або виїхати в різні країни. Не захотіли: навіть брехали, що вони не українці, а русскіє. Таких переправляли у східну зону окупації.
З досвіду, описаного в материній книзі ПРО СІМЕЙНУ ХРОНІКУ, можу сказати, що нашим дуже не повезло. Мали жахливі і принизливі умови праці. Їм платили місячно, здається, по 50 дойчмарок. Цього вистачало лише на 2-3 гальби пива. За 2 роки обірвалися страшно. Навіть тікали. Їх піймали. Допитували. 2 доби тримали нарізно в камері навіть без води. Їх допитували в гестапо, а наші жалілися на не людське ставлення. Однак їх повернули назад в Гемерде до бауера Ноле. Народжену Грунею дитину-немовля здоровою (!) в німецькій лікарні на очах матері отруїли!. Мати навіть встигла дати їй ім'я Оля.
50-томний Літопис УПА? Вперше дізнався. А хто його видав і коли?


У мене є 4 томи з цього видання — протоколи Служби Безпеки ОУН.
← Попередня Наступна → 1 2 3 4 Остання
Показані 1-15 з 22508