До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Чи є світло в кінці тунелю?

Чи є світло у кінці тунелю?

Недавно у ЗМІ появилась інформація про річний заробіток керівника Нафтогазу України Кобєлєва. Сума вражаюча – 342 мільйони гривень. Це з усіма преміями, надбавками, при місячній ставці, як раніше повідомлялось, і якщо це правда, — 2 мільйони гривень. Ділимо 342 мільйони на 12 місяців – виходить 28.5 мільйонів у місяць. Ділимо 28.5 мільйонів на 30 днів – виходить 0.95 мільйона, або 950 тисяч гривень в день. Ділимо на 24 години – виходить 39.58 тисяч гривень, майже 40 тисяч гривень в годину. Тобто, навіть тоді коли Кобєлєв спить – йому щогодини «капає» біля 40 тисяч гривень. Нічого собі!!!

Тепер для співставлення візьмемо пенсіонерів з мінімальною пенсією 1400 гривень, яких не вистачає навіть на оплату комуналки, якщо вони по тих чи інших причинах не змогли оформити субсидію, то виникає питання: «Чи є світло у кінці тунелю?», або інакше — чи потрібний нам такий Президент, у якого у країні твориться такий бардак?

Автор:
Микола
+3
02:27
77
RSS
04:09
+2
Гройсман заявив, що всі ті премії по НАФТОГАЗУ є надлишковими і мають бути повернені до бюджету. Коли ті мільярди доларів від Московії потраплять до бюджету, отоді можна буде говорити про премії для керівників НАФТОГАЗУ.
11:08 (відредаговано)
+2
А при чім тут президент? _не_знаю Я, наприклад, не хочу мати президента-диктатора або «смотрящєго за країною» від імені народу. Мені такий президент нахрін не потрібен. Отож нехай прем'єр Ґройсман наводить лад в Державній компанії «Нафтогаз України», а президент нехай іншими речами займається.
Колись була така контора, КРУ називалася, Контрольно-ревізійне управління. На знаю, чи є щось таке зараз. В її обов'язки входило перевіряти раціональність використання державних коштів. І всі держустанови дуже боялися тих перевірок. То треба, щоб Нафтогаз перевірили.
Пам'ятаю, коли в мене на роботі була перевірка, то цілий місяць, поки тривала перевірка, всі працівники повинні були на годину довше залишатися на роботі. У нас на папері було 8 годин робочих, а реально 7 виходило, бо ми обідню перерву не використовували.
Від КРУ моя мама на перевірки весь час ходила. Я знаю, що таке КРУ.
_зупиняю
Зараз такого органу нема. Просто в разі потреба призначається аудит компанії + визначається компанія-аудитор.
_зупиняю
Якщо треба підшукати кваліфікованого аудитора — а Українська асоціація сертифікованих бухгалтерів і аудиторів, колись я з її очільником (вже колишнім) інерв'ю робив.
_зупиняю
А якщо треба міжнародну компанію перевірити — є, відповідно, міжнародні аудитори. Ось така цивілізована практика…
_не_знаю
Але знов-таки, займатися роботою конкретної компанії (давіть національної) — це не справа президента. А відправляти Ґройсмана у відставку в розпал президентської кампанії + за півроку до парламентських виборів… Вибачте, це просто недоцільно.
Ось Вам визначення аудиту:

Аудит (лат. audit — слухати) — перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Таким чином, КРУ діяло в умовах державної планової економіки, коли власником підприємства є держава, вона ж є генеральним роботодавцем (наймачем робочої сили). Для ринкових умов КРУ не годиться. Там застосовується інструмент аудиту. Себто, якщо власник компанії (в даному випадку, це уряд на чолі з прем'єром Ґройсманом) бачить, що з нею нелади, то він може призначити аудит (чи вужче — фінансовий аудит). Досвідчений аудитор перевіряє діяльність компанії й доповідає результати перевірки власнику. А вже власник остаточно ухвалює рішення, як діяти, щоб поліпшити результати діяльності компанії.
_соромлюсь
Десь так.
О, будь ласка — свіжа новина від УНІАН:

Рахункова палата виконає аудит «Нафтогазу»

Отже, вже призначили аудитора — це Рахункова палата. Все робиться правильно і без президента.
13:56
+2
Хочу, щоб це зрозуміли всі: наша мета не просто в тому, щоб не було подібних прецедентів — наша мета в тому, щоб в Україні були створені й функціонувати належним чином цивілізовані механізми державного управління та громадянського суспільства.
_зупиняю
Бо зробити презеданта «смотрящим за Україною» від народу можна — але це буде диктатор від народу… Повірте, у олігархів достатньо грошей, щоб підкупити такого «смотрящего від народу» й перетворити його на «смотрящего за народом» диктатора… Це шлях в нікуди.
Правильно.
Є таке визначення: Найкраще працює та фірма, де рядовий працівник не пам'ятає, як виглядає директор. І директор може на місяць піти у відпустку чи загул, а фірма буде працювати.
15:35
+2
Просто багато українців звикли, що за всіх і все колись відповідала партія або цар чи там гетьман. Гетьман-націоналіст, як м'який диктатор, мабуть таки потрібен Україні, щоб навести ЛАД. Але це явно не Зе чи Юля. Та й Порошенко не має в характері необхідної твердості. Може Смешко підійшов би?
Українська диктатура, яку хоч якось сприймав народ, завжди була «оксамитовою»: Петлюра, Кучма…
_зупиняю
Янукович спробував «бикувати» — продемонструвати жорстку диктатуру. І де тепер Янукович?!
_зупиняю
Отже, наша диктатура може бути тільки «оксамитовою». І Смешко підійшов би, і Кошулинський. Але ще не настав їхній час. Поки що нам не диктатора треба обирати, а країну утримати…
21:55
+3
Не можу сказати конкретно по ситуації в «Нафтогазі», але завжди треба дивитися на те, як змінилися фінансові результати компанії при такому-то керівнику, а не скільки керівник заробив. Якщо порівнювати керівника державної компанії який «заробляє» офіційно 10 тис. грн, а розкрадає на мільярди, і керівника, який заробляє сотні мільйонів, при цьому збільшивши прибутки компанії на мільярди, то другий варіант в будь-якому випадку кращий і правильніший. А взагалі-то, державні компанії — це зло. Я вважаю, що менеджмент в державних компаніях не може бути ніколи по-справжньому ефективним з багатьох причин. На державних компаніях (і взагалі в усіх державних органах) завжди процвітає кумівство і корупція, так як немає власника, який все контролює. Є тільки держава, яка мала би контролювати, але держава це розмите поняття, тому ніхто нічого толком там не контролює.
Так, вірно: «Нафтогаз України» останніми роками успішно обігрує «Газпром» РФ, тому на якісь преміальні Коболєв, безперечно, заслуговує. Інша річ, що майже 1 млн грн на день — це явний перегин!.. Ну, разом з тим, аудит Рахункової палати розпочато — сподіваюся, результатів ми все ж таки дочекаємось.
01:50
+2
Шановні! «Нафтогаз України» — Національна Акціонерна Компанія, єдиним власником якої є Кабінет Міністрів.
«У жовтні 2014 року фінансист та меценат Джордж Сорос дав таку оцінку компанії:

Українська державна компанія «Нафтогаз» — це чорна діра в бюджеті та одне з найбільших джерел корупції».
Кабмін, Генпрокуратуру, СБУ, інші правоохоронні органи очолюють ставленики Порошенка. Аудит Рахункової палати, як і ТСК ВР (тимч. сл. ком. Верх. Ради), порушень не виявлять, бо відповідальність за зловживання у Нафтогазі ляже і на її власника — Кабінет Міністрів. І ознаків корупції в тому що Кобєлєв отримує щоденно 678.6 мінімальних місячних пенсій теж не побачать. Вердикт буде такий: Посадові оклади — це компетенція Наглядової Ради Компанії. Уже відомо що Кабмін продовжить контракт з Кобелевим, який закінчується в цьому місяці. Кобєлєв запросив 10 мільйонів гривень в місяць. Побачимо що вирішить Кабмін, чи, вірніше, його представники у Наглядовій Раді.
На жаль, таких Кобєлєвих у нас мільйони. І ставленики Порошенка у правоохоронних органах їх не викривають, а покривають. За п'ять років ні одної гучної справи, яка закінчилась би покаранням. Справи закриваються з формулюванням: «за відсутністтю складу злочину».
Про Порошенка. Розслідування журналістів, аудіо-книга Оніщенко «Пётр Пятый»(є в інтернеті), показують що Порошенко не бореться з корупцією, а очолює її. Що ще нашому народу треба показати, щоб він зрозумів: Майбутнє України можливе тільки без Порошенка. Ще п'ять років такого пограбування Україна не витримає. І не треба дурити людей незамінимістю Порошенка як Головнокомандуючого. Гриценко, Смешко, кадрові військові, справились би з цим завданням краще за бізнесмена, який заробляє гроші навіть і на війні.
05:25
+2
Про Гриценка вірно сказала Дзвінка: слабак і боягуз.
11:03 (відредаговано)
+2
Навіть не це головне! Як один з міністрів оборони мирного часу, Гриценко доклався до розкрадання нашої армії. Порошенка зараз теж намагаються звинуватити в розкраданні армії. Але є дві відмінності з Гриценковою ситуацією:
1. зараз Україна воює;
2. зараз ЗСУ збільшуються й розвиваються, а не занепадають.
Це безвідносно до особистості Гриценка.
18:26
+2
Друже Анатолію! Ти вважаєш Дзвінку спеціалістом у військовій справі, якого варто цитувати? Тоді варто було б привести аргументи. Я поважаю людину, яка приводить факти, а потім робить висновки. А так — …
20:50
+2
Друже Миколо, наша товаришка Дзвінка є жінкою і саме отак вона відчула, яким чоловіком є Гриценко. Має право.
22:46
+2
Почуття жінки цінуються і мають вагу в інших сферах. У військових справах треба знання і досвід.
07:34
+2
Друже Миколо, погодься, що людина є нероздільною у своїх почуттях і поведінці. Тому чоловік, який є слабаком і боягузом у побуті, раптом стане сильним і сміливим на полі бою або у протистоянні із чужинцями — таке є неможливим.
Скоріше навпаки. Боягуз на полі бою вдома почне надмірно демонструвати свою силу і перетвориться на домашнього тирана. Це йому потрібно для компенсації комплексу неповноцінності.
00:06 (відредаговано)
+2
«Тому чоловік, який є слабаком і боягузом у побуті,»

Звідки ви з Дзвінкою берете такі твердження, друже? Ви що, настільки близькі з Гриценко, що знаєте який він у побуті? Я не прихильник Гриценка, не збираюся його захищати, але вважаю неприпустимим вішати на людину ярлики, не привівши абсолютно ніяких аргументів. Не солідно якось, не гарно.
13:31
+2
Гриценко публічна людина і весь на виду. Як я помічаю, то йому властива й інтелігентість, сором'язливість та замкнутість. Висновок роблю із його розмов з іншими.