До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Уявіть, що ви - Бог

Уявіть, що ви безсмертні. Просто уявіть. І при цьому володієте всемогутністю. Ви можете створювати світи. Спостерігати за ними. Керувати ними. Руйнувати їх. Це повинно бути кумедним, але рано чи пізно набридне. Вивчати природу навколишньої вас дійсності вам нецікаво — на додаток до всього ви ще й всезнаючий. Ви страждаєте від нудьги. Ваша вічність стає все більш прісна. Безсмертя, всемогутність і всезнання вже в тягар.

І що ж ви робите? Ви створюєте новий світ. Ні, цілий всесвіт. Задаєте вихідні умови, налаштовуєте параметри. І самі вступаєте в гру.
Ваш персонаж — випадковий, за замовчуванням має мінімум знань про ту реальність, в яку поміщений, і наділений мінімумом фізичних умінь. Пам'ять про вас справжнього стерта абсолютно — це необхідно для повного занурення. Ігровий процес кінцевий — ну хоча б тут, хоча б на час, ви можете відчути красу смертності, невідання і безпорадності, відчути всю повноту смаку буття.
Основна мета відсутня, адже досягнувши її ви б вийшли з гри. І тому весь сенс зводиться до пошуку відсутньої мети.
Нарешті ви майже щасливі. Насолоджуєтеся відмінною графікою, непередбачуваністю сюжету і процесом пошуку сенсу. І лише скороминуща туга за чимось давно втраченим або забутим змушує вас іноді задумливо піднімати голову до неба ...
Автор:
Загублений автор, на жаль =(
+6
23:32
36
RSS
05:00
+2
Цікаво. Дякую, Вікторіє
08:13
+2
Гра словами…

Уявіть, що ви безсмертні. Просто уявіть. І при цьому володієте всемогутністю. Ви можете створювати світи. Спостерігати за ними. Керувати ними. Руйнувати їх.


Значить ви вже давно в грі! І новий світ — це просто нова гра.