До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Зустріч і особисте знайомство з письменником Тимуром Литовченко

Сьогодні, 5 жовтня 2019 року, мав честь зустрітися і особисто познайомитися з паном Тимуром Литовченко, «золотим письменником України».

Ми проговорили три з половиною години на різні життєві і літературні теми.



Щиро вдячний пану Тимуру за особисте знайомство і дружбу!



+4
21:51
61
RSS
22:08
+4
Дякую навзаєм за прекрасно проведений час і за повний наплечник книжок!
_чудово
Тепер би їх ще розставити треба… Бо після зустрічі на мене одразу ж дружина накинулася з господарськими питаннями.
_сміюсь
Отаке життя: поговорити з добрим чоловіком пару годин у вихідний — і то не можна!..
Співчуваю!

Але дружину треба вчасно виховати. Прогавиш момент… і контроль втрачено! _сміюсь _сильно_сміюсь
Ні-ні-ні! Я є «директором» хатнього вакууматора — отож на мене вже чекав фронт робіт по вакуумуванню пакетиків з відвареною капустою.
_вибачаюсь
Зараз осінь — сезон домашніх заготівель продуктів на зиму!
Я є «директором» хатнього вакууматора — отож на мене вже чекав фронт робіт по вакуумуванню пакетиків з відвареною капустою.


Вперше чую про подібний пристрій!
22:47 (відредаговано)
+4
Це дружина влітку придбала, він приблизно отакий — тільки чорний:

Вакуумне пакування дозволяє у декілька разів підвищити термін зберігання продуктів. Якщо захочете — якось напишу докладніше…
23:23
+4
Схожий апарат, я вперше побачила в одному з ресторанів, двадцять років тому, коли трохи підробляла перекладачем у шефа-італійця. Там всі інгредієнти страви готувалися заздалегідь, а потім фасувалися в вакуумні пакетики. Тобто риба, м’ясо, бульйон, соус, пюре, відварні овочі, все що вимагало тривалого часу для приготування було в пакетиках і заморожене в холодильнику. Скільки там зберігалася та їжа хтозна. А після замовлення страви складові страви швиденько розігрівалися, викладалися на тарілку та декорувалися до подачі на стіл.

Побачивши це, моє уявлення про свіжість поданої страви у тому ресторані було знищене нанівець.
22:23
+4
А я прийшов додому, розповів дружині про зустріч з Вами, показав фотки. І потім спокійно сів за комп.
Гарна фотосесія вийшла. _чудово Зараз качаю фотки собі в архів.
23:25
+4
Вітаю! Ви вже не віртуальні друзі.
04:50 (відредаговано)
+3
Це дуже добре, що ви, друзі, зустрілися й поговорили. Першого разу, пригадую, ми говорили-балакали на Тимуровій кухні. Я говорив із пишною Оленою та героїчною мамою Жанною, а Тимур мовчки готував закуску коло плити. Іноді до нас заглядала Люся. Тоді, здається, я подарував Тимуру камінчик із печери Ісуса в Кані Галілейській. Тимур же підписав мені свої книги. А за столом ми вже наговорилися. Дві години промайнули як 5 хвилин.
10:12 (відредаговано)
+2
Зараз у нас розпал «жнив»: оскільки Олена вже досягла пенсійного віку (56 років), то вперше в житті їй стало ліньки шукати нову роботу після втрати старої. Тим паче, коли в 2014 році на їхній склад наїхали менти, вона дуже самовіддано захищала інтереси фірми — а тут їх з Люсею нахабно виперли на вулицю… Отож хоча вікову планку виходу на пенсію, здається, трохи підняли… чи не підняли?.. біс їх розбере!.. Коротше, Олена сказала: мені вже 56 років, я інвалідка ІІ групи з протезованою ногою, маю пенсію за інвалідністю — все, годі, не хочу працювати!
_вибачаюсь
Але оскільки без її зарплатні грошей поменшало — вона кардинально зайнялася заготівлями на зиму. Отож я й написав, що на мене вже чекав вакууматор! А оскільки вся кухня зараз відведена під заготівлю продуктів на зиму — посидіти вдома ніде. Тому я й запросив друга Володимира в піцерію. І таки нормально посиділи!..
_чудово _чудово _чудово
11:22 (відредаговано)
+2
Тому я й запросив друга Володимира в піцерію. І таки нормально посиділи!..


Я оцінив мужній вчинок друга Тимура, оскільки проводжав його додому (наплічник з подарованими йому книгами важив добряче) і ми пройшли від піцерії до його будинку досить далеченько, а потім ще піднімалися на другий поверх. На милицях іти нелегко!

Тому ще раз дякую другу Тимуру за зустріч і чудову бесіду! _посмішка