До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

П’ять думок про Версальський мирний договір (28 червня 1919 р.)


«Через 25 років ми можемо одержати ще одну війну».

(Гарольд Ллойд Джордж, прем’єр-міністр Великобританії від Ліберальної партії у 1916-1922 рр.)

***

«Це не мир, це перемир'я років на двадцять».

(Маршал Фердинанд Фош, головнокомандуючий союзними військами під час Великої війни; 28 червня 1919 р.)

***

«Перед нами неспроможна, бездіяльна, дезорганізована Європа, розділена внутрішніми чварами, національною ненавистю, яка стрясається в зусиллях боротьби і муках голоду, сповнена грабежу, насильства й обману. Чим можна довести, що ця картина написана в занадто темних фарбах?

«Але якщо мій погляд на нації та їхні взаємостосунки буде прийнятий демократіями Західної Європи та одержить фінансову підтримку Сполучених Штатів, то нехай небо допоможе нам всім! Якщо ж ми свідомо прагнутимемо виснаження Центральної Європи, то я пророкую, що помста не змусить себе чекати. Тоді ніщо не зможе відстрочити надовго кінцеву громадянську війну між силами реакції та відчайдушними конвульсіями революції, перед якою зблякнуть усі жахи останньої європейської війни і яка, хай би хто там переміг у ній, зруйнує цивілізацію і прогрес нашого покоління».

(Всесвітньовідомий економіст Дж. М. Кейнс; цит. по: «Економічні наслідки Версальського договору», листопад 1919 р.).

***

«… Отже, що таке Версальський договір? Це нечуваний, грабіжницький мир, який десятки мільйонів людей, і в тому числі найцивілізованіших, ставить у становище рабів. Це не мир, а умови, продиктовані розбійниками з ножем у руках беззахисній жертві. У Німеччини відняті цими супротивниками за Версальським договором усі її колонії. Туреччина, Персія і Китай перетворені на рабів. Вийшло таке становище, за якого 7/10 світового населення знаходиться в поневоленому стані. Ці раби розкидані по всьому світу і віддані на поталу купці країн: Англії, Франції та Японії. І ось чому весь цей міжнародний лад, порядок, який тримається Версальським миром, тримається на вулкані, позаяк ті 7/10 населення всієї Землі, які поневолені, тільки і чекають не дочекаються, щоб знайшовся хтось, хто підняв би боротьбу, щоб почали хитатися всі ці держави».

(В.І. Ленін; з промови на нараді повітових, волосних та сільських виконавчих комітетів Московської губернії 15 жовтня 1920 р.)

***

«Договір був створений для того, щоб привести до загибелі 20 мільйонів німців і погубити німецьку націю… При своєму виникненні наш Рух висунув три вимоги: 1) анулювання Версальського мирного договору, 2) об'єднання всіх німців, 3) земля та територія для нашого народу.

(Адольф Гітлер; з виступу в Мюнхені 23 квітня 1923 р.)

***

+2
15:19
30
RSS
22:59
+3
Ллойд Джордж і Фош як у воду дивилися! Ще й термін «перемир'я» точно оцінили.
06:01
+3
Мої батько й мати були вивезені в Німеччину і працювали на бауера у 1943-45 роках. Вони казали: там розвиток, культура і достаток були такими, що в Україні таке і не снилося. Вже тоді вони прали на пральних машинах. Мати казала: маючи такий достаток і таке впорядковане життя, нащо вони полізли на нас?
Великий конспіратор — товариш Сталін всіляко приховував власні стратегічні плани. Тим не менш, в 1940 році приготування СРСР до «визвольного походу в Європу» стали аж надто очевидними. Тоді Гітлер і підписав Директиву №21 від 18 грудні 1940 року — план «Барбаросса», кінцевою метою якого було відкинути РСЧА за Урал і встановити по Уралу новий кодон між СРСР і Німеччиною.
_не_знаю
Отже, запитання: «Нащо вони полізли на нас?» — недарма задають прості люди. Бо на їхньому — побутовому рівні неможливо було зрозуміти, навіщо було «заможним німцям розв'язувати війну з нами, такими незаможними та вбогими у порівнянні з ними». Але вони не враховують, що:
1. війна почалася зовсім не 22 червня 1941 року;
2. війна почалася зовсім не як німецько-радянська;
3. на початку ІІ Світової війни — у вересні 1939 року СРСР та Німеччина успішно дружили, Сталін і Гітлер тепло віталися тощо…



4. німецько-радянська війна планувалася Німеччиною як бліцкриг, що мав на меті зовсім не знищення СРСР (як досі впевнена, наприклад, моя мама), а всього лише відсування радянсько-німецького кордону до Уралу — а отже, створення «безпекової смуги» між корінними німецькими землями та «диким азійським» СРСР;
5. саме ці причини початку війни були викладені в дипломатичній ноті, яку посол Німеччини в СРСР Вернер фон дер Шуленбург вручив радянському керівництву вранці 22 червня 1941 року — хоча радянському народу потім повідомили, що Німеччина напала на СРСР буцімто «без оголошення війни»…
_не_знаю
Висновок: зрозуміти причини німецько-радянської війни з точки зору пересічних людей неможливо, для цього потрібно поставити себе на місце керівників Німеччини та СРСР.