Про мемуарний серіал «Погляд у минуле…»

Мемуарний серіал «Погляд у минуле…» не був призначений для публікації. Ні у блогосфері, ні на сайтах, ні в паперовому вигляді «самвидаву» чи книги якогось видавництва!

Оскільки я передав у дар архіву ряд цікавих і цінних документів та фотографій, декілька сотень книжок по історії і політиці, то був створений мій особовий фонд. І мені потрібно написати детальну автобіографію та спогади про видатних і цікавих людей, які зустрілися на моєму життєвому шляху; цікаві і знакові події; акції і операції, як всередині країни, так і за кордоном, у яких я особисто брав участь або знаю про них.

Безумовно, не про все ще можна говорити публічно, не про все ще можна писати в Інтернеті, не всі прізвища можна сьогодні називати. В той же час, оскільки мої одкровення призначаються для архіву, тобто для майбутніх дослідників і істориків, то можна бути повністю відкритим.

Не поспішаючи, я писав (і пишу) чернетки і описував (описую) окремі події і епізоди свого життя і життя країн, де я народився, виріс і живу тепер — СРСР і УРСР та України.

Коли я прийшов на «Світоч» і трохи обжився у колі нових друзів, то несподівано друг Анатолій Висота публічно поцікавився: «А коли, Володимире, ти став свідомим українцем!?»

Питання цікаве! Я розмірковував, як на нього відповісти… А потім мені прийшла в голову думка, що я можу великою мірою використати те, що я вже написав і напишу для архіву. Дещо, безумовно, не увійде в публікації на сайті; деякі прізвища я позначаю ініціалами…

Ось так і почався мемуарний цикл дописів «Погляд у минуле…»!

У зв’язку з тим, що в чорновому варіанті життєпису для архіву я не дотримуюся послідовності – від народження і до сьогодення (вибудовувати по хронології я планую вже по закінченню праці), – то і на сайті публікую частини по мірі готовності.

Сподіваюся, що читачам буде цікаво подивитися на історію і мого життя, і історію СРСР та України моїми очима.

Пишіть у коментарях свої запитання і побажання. Буду старатися максимально відкрито відповідати.