УВАГА! Сайт буде працювати до 11.04.2021. Якщо тут є якісь важливі для вас публікації, будь ласка, збережіть їх собі, або перенесіть на інший сайт до вище вказаної дати.

Мені вже ніхто не заздрить

Шукаючи цікаві матеріали для нашої епопеї «101 рік України», зустрівся сьогодні з одним старим товаришем — любителем і поціновувачем фантастики. Й від нього раптом дізнався, що такий собі письменник-фантаст NN, виявляється, помер наприкінці лютого 2018 року!

Річ у тім, що я з NN познайомився в середині «лихих 90-х», коли він з глибокої провінції приїхав підкоряти… для початку Київ, а згодом. по можливості, й весь світ! У мене на руках був на рівні заготівки сюжет, який я вже налаштувався писати в колективі — просто співавтори тогочасні повідпадали… NN підвернувся дуже доречно, й у співавторстві ми написали спочатку одну книжку… потім раптом «побили горщики» й ледь дописали другу. Обидві видало московське видавництво «ЕКСМО».

Дані наші шляхи розійшлися кардинально й на все життя. NN одразу ж взяв у співавтори брата, брати NN видавали книги в Москві та Санкт-Петербурзі, а в Україні насилу продавили пару штук… До творчості братів NN в Україні ставилися по-всякому. З одного боку, якщо друкувалися в Росії, це вказувало на певний рівень. З іншого боку — жалкували, наприклад, про надто «росіянські» назви бойових космічних кораблів з далекого майбутнього й інші прикрі деталі. Ну, щоб в РФ видаватися — без цього ніяк...

Що ж до письменника Тимура Литовченка, то він, як відомо, еволюціонував іншим шляхом. І доеволюціонувався до «Золотого письменника України». Зараз на нашій з дружиною епопеї зосередився настільки, що от навіть проморгав смерть NN — а йому було лише 50… і я його пережив… Коли під час сьогоднішньої зустрічі мій старий знайомий повідомив сумну новину, то знов вкотре повторив:

— Як же NN тобі заздрив, коли у тебе перша книжка в Україні вийшла! А потім ще і ще… У нього ж з українськими видавцями не склалося.

Між іншим, я знаю, що NN справді заздрив і довжині моєї бібліографії, й кількості українських книжок в ній. І саме ця заздрість була одним з джерел нашого конфлікту! І от тепер NN пішов у позасвіти, й мені нема кому заздрити...

А я йому?.. У нього ж купа російських книжок — просто шикарна письменницька полиця!.. Але знаєте, зазирнув я сьогодні на Вікі-сторінку NN і побачив, що остання книжка (звісно ж, «російська») у нього вийшла в 2014 році. Розумієте, що це означає?! Російське видавництво, аби уникнути претензій, видало останню книжку братів NN, після чого припинило з ними співпрацю. А з українськими видавцями не складалося… То чому тут заздрити?! Я на українському літературному ринку свій, у мене є перспектива. Тоді як перед братами NN російський ринок зі зрозумілих причин закрився в 2014 році, український же так і не відкрився. Й мені шкода померлого NN — бо підозрюю, що його підкосила саме відсутність перспективи в літературі. Шкода. Йому було лише 50...

+2
01:01
218
RSS
01:05
+1
_стежу А між іншим, свого часу цей NN був в Українській Гельсінгській Спілці!.. _стежу
Й нібито саме за участь в УГС вилетів з Київського університету ім.Тараса Шевченка.
Принаймні з його власних слів…
03:25
+2
Із братів-літераторів знаю лише братів Капранових. Хто зв'язується з Московією, той програє. І життя NN тому підтвердження.
Ні, це не Капранови. Просто між нами стався неабиякий скандал, виносити подробиці якого в мережу… не комільфо, як кажуть французи. _не_знаю