До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Мені вже ніхто не заздрить

Шукаючи цікаві матеріали для нашої епопеї «101 рік України», зустрівся сьогодні з одним старим товаришем — любителем і поціновувачем фантастики. Й від нього раптом дізнався, що такий собі письменник-фантаст NN, виявляється, помер наприкінці лютого 2018 року!

Річ у тім, що я з NN познайомився в середині «лихих 90-х», коли він з глибокої провінції приїхав підкоряти… для початку Київ, а згодом. по можливості, й весь світ! У мене на руках був на рівні заготівки сюжет, який я вже налаштувався писати в колективі — просто співавтори тогочасні повідпадали… NN підвернувся дуже доречно, й у співавторстві ми написали спочатку одну книжку… потім раптом «побили горщики» й ледь дописали другу. Обидві видало московське видавництво «ЕКСМО».

Дані наші шляхи розійшлися кардинально й на все життя. NN одразу ж взяв у співавтори брата, брати NN видавали книги в Москві та Санкт-Петербурзі, а в Україні насилу продавили пару штук… До творчості братів NN в Україні ставилися по-всякому. З одного боку, якщо друкувалися в Росії, це вказувало на певний рівень. З іншого боку — жалкували, наприклад, про надто «росіянські» назви бойових космічних кораблів з далекого майбутнього й інші прикрі деталі. Ну, щоб в РФ видаватися — без цього ніяк...

Що ж до письменника Тимура Литовченка, то він, як відомо, еволюціонував іншим шляхом. І доеволюціонувався до «Золотого письменника України». Зараз на нашій з дружиною епопеї зосередився настільки, що от навіть проморгав смерть NN — а йому було лише 50… і я його пережив… Коли під час сьогоднішньої зустрічі мій старий знайомий повідомив сумну новину, то знов вкотре повторив:

— Як же NN тобі заздрив, коли у тебе перша книжка в Україні вийшла! А потім ще і ще… У нього ж з українськими видавцями не склалося.

Між іншим, я знаю, що NN справді заздрив і довжині моєї бібліографії, й кількості українських книжок в ній. І саме ця заздрість була одним з джерел нашого конфлікту! І от тепер NN пішов у позасвіти, й мені нема кому заздрити...

А я йому?.. У нього ж купа російських книжок — просто шикарна письменницька полиця!.. Але знаєте, зазирнув я сьогодні на Вікі-сторінку NN і побачив, що остання книжка (звісно ж, «російська») у нього вийшла в 2014 році. Розумієте, що це означає?! Російське видавництво, аби уникнути претензій, видало останню книжку братів NN, після чого припинило з ними співпрацю. А з українськими видавцями не складалося… То чому тут заздрити?! Я на українському літературному ринку свій, у мене є перспектива. Тоді як перед братами NN російський ринок зі зрозумілих причин закрився в 2014 році, український же так і не відкрився. Й мені шкода померлого NN — бо підозрюю, що його підкосила саме відсутність перспективи в літературі. Шкода. Йому було лише 50...

+2
01:01
52
RSS
01:05
+1
_стежу А між іншим, свого часу цей NN був в Українській Гельсінгській Спілці!.. _стежу
Й нібито саме за участь в УГС вилетів з Київського університету ім.Тараса Шевченка.
Принаймні з його власних слів…
03:25
+2
Із братів-літераторів знаю лише братів Капранових. Хто зв'язується з Московією, той програє. І життя NN тому підтвердження.
Ні, це не Капранови. Просто між нами стався неабиякий скандал, виносити подробиці якого в мережу… не комільфо, як кажуть французи. _не_знаю