До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Я - автор

Дуже ніжний і смачний бісквіт!!! Навіть без розпушувачів...

Інгредієнти:

  • яйця — 3 шт.
  • молоко — ½ склянки
  • масло вершкове — 50 г
  • борошно — ⅔ склянки (5 ст. ложок «з гіркою»)
  • цукор — ⅔ склянки
  • цукор ванільний — 1 пакетик
  • начинка (мандарини, апельсини, ківі та ін.) — 7-8 шт.
  • олія — для змащування форми

Приготування:

1. На водяній бані розтопити вершкове масло і дати йому охолонути до теплого стану.

2. Міксером на високих оборотах збити в щільну масу спочатку яйця, потім поступово додати до них цукор і ванільний цукор. Загальний час збивання — близько 10 хв.

3. Тонкою цівкою влити в збиті яйця тепле масло і молоко та збити повторно.

4. Борошно просіяти через сито і всипати в збиту суміш. Все разом збити повторно.

5. Мандарини вимити, почистити, розділити на дольки і видалити білі прошарки. Ківі очистити від шкурки, порізати на шматочки.

6. Форму (форми) для запікання змастити олією, вилити на дно форми (форм) тісто, зверху розкласти шматочки фруктів.

8. Випікати в духовці, заздалегідь розігрітій до 180-200°С протягом 25-35 хв.

Увага: при випіканні під формою необхідно розмістити ємність з водою!!!

Автор:
Тимур Литовченко
+2
03:44
36
9

Шановні світочани! Друже Володимире! Треба прояснити деякі речі, необхідні дослідникам української історії. Ось цей СЕМЕРИК вимог і константацій:

Перше: Давати оцінку колишнім історичним діячам і подіям слід з позицій України і українців, розуміючи, що створення незалежної української держави є найвищим благом для українців.
Друге: — споконвічним ворогом України була і є Московія, а підпорядкування їй у вигляді УРСР є колаборація.
Третє: відмова Гітлера від створення Української Держави означає, що у 1941 році відбулася заміна московського окупанта на німецького.
Четверте: українці, які співпрацювали з німецькими окупантами, теж були колаборантами.
П'яте: перемога і руйнація 3 Рейху означає, що німецька окупація України у 1943-44 роках була замінена на московську окупацію, а українці, які співпрацювали з окупантами, були колаборантами (Щербицький +,-).
Шосте: всяка колаборація українців з окупантами першими, другими і третіми була спробами уникнення повного винищення українського народу.
Сьоме: нинішня російсько-українська війна (з 2014 р.) є спробою відновити московську окупацію України , а всіх українців, які сприяють цьому, слід називати колаборантами.

+2
15:03
72
19

Увага! Українська соціальна мережа — багатостраждальна FaceUkr відновлює свою роботу!


Адмін соцмережі обіцяє, що на повну потужність вона запрацює, починаючи з 21 листопада. А поки що всім старим користувачам розсилаються листи з пропозицією, в разі бажання, зареєструватися на FaceUkr повторно.

Отже, хто бажає — реєструйтеся! Первинно чи повторно — значення не має...

Автор:
Тимур Литовченко

40 днів минули ще 1 червня, але гіркота образи не проходить!

Емоції, що твою ідеальну мати – Україну – публічно зрадили, зґвалтували, принизили в очах всього світу, не відпускають. 21 квітня я відчув себе не тільки зрадженим і ображеним, але й безсильним її захистити. 

Емоційна частина мозку напружено б’ється над проблемою: «Як наша нація звільниться від ланцюгів цих отруйних обіймів охлосу!?» 

А холодна аналітична частина мозку промовляє: «А де ти побачив націю!? Навколо тебе 85% охлократів; натовп, для якого існують тільки чотири інтереси: пожрать, поржать, по*рать, потра*аться! (в рос. транскрипції

Емоції бурхливі і є потужним мотивом для спокутування наруги!

Автор:
Viktor Makedonski
+2
18:06
36
2

Сьогодні виповняється 101 день мого перебування на «Світочі»!

Результати:

  • Дописів: 63;
  • Міні-дописів: 40;
  • Цитат: 22;
  • Обговорення: 1;
  • Коментарів: 884;
  • Відео: 2;
  • Рейтинг: 2525;
  • Репутація: +5
  • Друзів: 5.



+2
13:56
78
4


Мемуарний серіал «Погляд у минуле…» не був призначений для публікації. Ні у блогосфері, ні на сайтах, ні в паперовому вигляді «самвидаву» чи книги якогось видавництва!

Оскільки я передав у дар архіву ряд цікавих і цінних документів та фотографій, декілька сотень книжок по історії і політиці, то був створений мій особовий фонд. І мені потрібно написати детальну автобіографію та спогади про видатних і цікавих людей, які зустрілися на моєму життєвому шляху; цікаві і знакові події; акції і операції, як всередині країни, так і за кордоном, у яких я особисто брав участь або знаю про них.

Безумовно, не про все ще можна говорити публічно, не про все ще можна писати в Інтернеті, не всі прізвища можна сьогодні називати. В той же час, оскільки мої одкровення призначаються для архіву, тобто для майбутніх дослідників і істориків, то можна бути повністю відкритим.

Не поспішаючи, я писав (і пишу) чернетки і описував (описую) окремі події і епізоди свого життя і життя країн, де я народився, виріс і живу тепер — СРСР і УРСР та України.

Коли я прийшов на «Світоч» і трохи обжився у колі нових друзів, то несподівано друг Анатолій Висота публічно поцікавився: «А коли, Володимире, ти став свідомим українцем!?»

Питання цікаве! Я розмірковував, як на нього відповісти… А потім мені прийшла в голову думка, що я можу великою мірою використати те, що я вже написав і напишу для архіву. Дещо, безумовно, не увійде в публікації на сайті; деякі прізвища я позначаю ініціалами…

Ось так і почався мемуарний цикл дописів «Погляд у минуле…»!

У зв’язку з тим, що в чорновому варіанті життєпису для архіву я не дотримуюся послідовності – від народження і до сьогодення (вибудовувати по хронології я планую вже по закінченню праці), – то і на сайті публікую частини по мірі готовності.




Сподіваюся, що читачам буде цікаво подивитися на історію і мого життя, і історію СРСР та України моїми очима.

Пишіть у коментарях свої запитання і побажання. Буду старатися максимально відкрито відповідати.


Картоплю ретельно вимити. Потім, залишаючи в «мундирі», кожну картоплину розрізати навпіл, зріз намастити олією, посолити і спекти в духовці до готовності (протягом 50 хв. — 1 год.).

Підготувати начиння: почистити і дрібно порізати цибулю та гриби (печериці), смажити з олією на сковорідці до готовності грибів. Насамкінець, додати трохи дрібно нарізаної шинки або ковбасок.

Коли картопля приготується — витягнути її з духовки, чайною ложечкою акуратно вийняти з половинок картоплин серединку, додати сметани й обсмажені інгредієнти, все разом ретельно змішати, отриманий фарш розкласти в картопляні «човники». Зверху присипати тертим сиром і відправити в духовку ще приблизно на 10-15 хвилин.

Автор:
Тимур Литовченко

Райхсканцлер Німеччини Адольф Гітлер їде на роботу…

Райхсканцлер Німеччини Адольф Гітлер зустрічається з народом...

Райхсканцлер Німеччини Адольф Гітлер зустрічається з народом...

Нагадаю, що на Гітлера було здійснено 42 замахи, про які нам стало відомо!

Фельдмаршал Х. Г. фон Клюге, командуючий групою армій «Центр» пересувається по окупованій території Радянського Союзу  (Червоний Бор), 1942 рік, у відкритому авто...

Рейнгард Гейдріх, начальник Головного управління імперської безпеки (1939—1942), заступник імперського протектора Богемії і Моравії (1941-1942), обергруппенфюрер СС і генерал поліції (1941), — пересувався по окупованій Чехословаччині у відкритому авто...


Я хочу побачити українського політика, хоча б на рівні депутата ВР, який пересувається по Києву у відкритому авто!

Депутат ВРУ Тягнибок і депутат ВРУ Симоненко.

Партія «Свобода» і Комуністична партія України.


Стислий теоретичний екскурс


До речі, коли став активно куховарити та розбиратися в рецептурі страв, то зробив для себе дивовижне відкриття щодо наявних різновидів смаків. Адже ще з часів школи ми знаємо, що людина розрізняє чотири основні смаки, а саме:

  • гіркий;
  • кислий;
  • солодкий;
  • солоний.

Більш того, в підручнику анатомії, здається, була навіть карта концентрації смакових рецепторів на людському язику. Приблизно отака:

Така бідність смакової «палітри» мене завжди розчаровувала. Ясна річ, що близько 90% інформації сучасна людина отримує завдяки зору, близько 10% — завдяки слуху, а на нюх, смак і тактильні відчуття лишається якась жалюгідна мізерія. Тим не менш, 4 смаки… Малувато буде! ©

Отож лише кілька років тому я дізнався, що окрім чотирьох базових, в сучасній кулінарії виділяють ще п'ять додаткових смаків:

  • умамі (в побутовому розумінні — соєвий і рибний соуси, м'ясо, сири пармезан і рокфор);
  • масний (в побутовому розумінні — сало);
  • пекучий (в побутовому розумінні — червоний і чорний перець);
  • прохолодний (в побутовому розумінні — ментол);
  • терпкий (в побутовому розумінні — міцний чай).

Якщо скласти базові й додаткові смаки разом — виходить дев'ять. О-о-о, це вже щось суттєвіше! Це мені подобається явно більше...

Автор:
Тимур Литовченко

Джинси навіюють асоціацію з ковбоями, прерією і дикими кіньми… А який же ковбой без картатої сорочки і шкіряного жилета!? Джинси вже давно стали повсякденними штаньми. В них ходять на роботу, в пивницю і в театр. Навіть аристократи. Шкіряний жилет теж купити не важко. Але він буде схожий на тисячі своїх братів і сестер, масово пошитих в майстернях і на фабриках! 

Креативний підхід… і ти власник-автор унікального жилету! 

Його можна приблизно скопіювати. але повторити неможливо! ТИ — єдиний у своєму образі! 

НЕ лінуйся!


Оригінальні лейбл змінять жилет… і він стане унікальним!


І  я не полінувався!



Якщо ви дотримуєтеся консервативного стилю, то Версія-1 вас цілком влаштує!

Але якщо у вас в душі залишилися романтичні замашки аристократа-стиляги або хіппі, то ви, безумовно, оберете Версію-2, тобто прикрасите пошитий власними руками наплічник різними фірмовими лейблами!

Що я і зробив!


Складаний ножик дуже корисна річ у міській субкультурі! 

ВІн має штопор для відкоркування пляшки з вином (справжнє вино тільки з корковою пробкою!); відкривачки для пляшок з пивом і банок з консервами, та ножик, щоб порізати сальце, ковбаску і хлібець. Ну, а ви люди доррослі… і розумієте для чого закусь...

В очікувальному режимі ножик висить на карабіні в кишені.





Справжній арієць не тільки зростає духовно, але й стильно одягається!

Наплічник (рюкзак) вже давно став постійним аксесуаром міського жителя, замінивши собою портфелі і сумки. На сьогодні у продажу більше сотні моделей, пошитих з різних матеріалів. Тобто, можна зайти в магазин і придбати собі наплічник на власний смак. Але тоді ви стаєте одним з тисяч власників однакових рюкзаків! Якщо ж ви цінуєте власну індивідуальність, то можна створити для себе унікальну модель!

Головне – мати натхнення!

Оскільки у моєму гардеробі джинси, джинсовий піджак, куртка та джинсова мазепинка займають відповідне місце, то маючи і натхнення, я вирішив пошити наплічник власними руками!


Наплічник можна шити унісекс, щоб підходив і чоловікам, і дівчатам. Але можна і надати йому статевий окрас!

Надійка, як фотомодель!


Джинсова мазепинка дуже пасує до наплічника!


Ну, а це вже я «підробляю» фотомоделлю...

Термос з кавою… Пляшка з водою… у бокових кишенях...

Кишені для ключів та інших речей...

Кишеня для гаманця із застібкою...

Ну, і фірмовий лейбл!



Завжди є точка, з якої починається будь яка справа!

З чого почалося моє бажання щось пошити власними руками!?

З синхронізації у просторі і часі двох подій!

Десь у 2015-му мені потрібно було підкоротити і підшити тактичні камуфляжні штани. Незадовго до цього дружина підкорочувала в майстерні свої джинси і їй це обійшлося у 20 гривень, тобто по 10 грн. за штанину. Я зайшов у майстерню на ринку, швачка приміряла на мені штани і відмітила булавками наскільки треба вкоротити. Сказала зайти через годину. Випивши кави, я зайшов у майстерню, приміряв штани. Все було добре і мені оголосили вартість роботи — 50 гривень. На моє здивування, що пару тижнів така робота коштувала 20, швачка сказала, що… іде війна… інфляція… Мене це трохи розлютило, бо я побачив в цьому наживання на війні — я ж не в ресторан у камуфляжних штанах зібрався!

Приходжу додому, розповідаю дружині… А тут дзвонить її мобілка. Дружина розмовляє з подругою і звертається до мене: «Тут М. питає, чи не потрібна нам швейна машинка „Подолянка“, абсолютно справна!?» Виявляється, її подруга М. наводить у квартирі порядок. А за життя у неї зібралося аж чотири різних швейних машинки. 

Приходимо до подруги. «Подолянка» була придбана мамою подруги ще до її народження (М. народилася у 1952-му). Під впливом емоцій, породжених конфліктом з швачкою, забираю машинку додому.



Вдома заходжу в Інет і скачую інструкцію по машинці. Дружина на якійсь ганчірці перевіряє як строчиться..., а потім підшиває собі спідницю, яку збиралася нести у майстерню. Показує мені і сміється: «Зекономила гривень 20-30!»

Початок «Зроби сам!» покладено!

 


В славетному місті Коростені й досі можна почути сучасну міську легенду щодо святкування 800-річчя Москви. Не знаю, правда це чи вигадка… Але за що купив — за те продав! ©


Отже, 7 вересня 1947 року святкувалося 800-ліття заснування радянської столиці — Москви. Святкувалося з неймовірним розмахом — на весь СРСР, із сталінською вітальною статтею в «Правді», з випуском відповідної атрибутики (поштової марки, ювілейної медалі і т.ін.).

Природно, в той день з усіх куточків Радянського Союзу — з кожного населеного пункту надходили урочисті вітальні телеграми на адреси Московського міському партії, Московського міськради депутатів трудящих і Московського міськвиконкому. Не послати таку телеграму було ніяк неможливо із зрозумілих причин, пояснювати які нема потреби.

Отже, подейкують, нібито 7 вересня 1947 року з Коростеня на адресу якогось із керівних органів радянської столиці надійшла телеграма наступного змісту:

ПРИМИТЕ ИСКРЕННИЕ ПОЗДРАВДЕНИЯ С 800-ЛЕТИЕМ МОСКВЫ ОТ 1000-ЛЕТНЕГО ИСКОРОСТЕНЯ

Легенда стверджує, що в сакраментальній телеграмі була вжита саме давня — літописна назва цього історичного древлянського міста: "Іскоростень", а не «Коростень», як на сучасний манер. Звісно, наступного ж дня вся партійно-господарська верхівка Коростеня позбулася посад з усіма супутніми наслідками. Проте коростенці були цілком задоволені такою демонстрацією свого незламного древлянського характеру, а тому й досі передають з вуст у вуста легенду про те, як «вставили ґніт під хвіст самій Москві»...

Автор:
Тимур Литовченко
← Попередня Наступна → 1 2 3 4 Остання
Показані 1-15 з 81