До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Ми вважаємо розумними тих, хто з нами погоджується

Автор цитати:
Барак Обама
+2
05:26
181
RSS
05:27
+2
Це принцип, за яким визначаються ОДНОДУМЦІ.
10:26
+3
Це якось все хитко звучить. А якщо ми помиляємось, то свою помилку так і не побачимо і не виправимо…
10:29
+3
Я б ще сказав, що тих, хто є розумний, але з нами не погоджується, ми не любимо, можливо через те, що занадто любимо себе.
А якщо практика життя доводить правоту опонента — тоді як?..
Не знаю, не знаю… Наприклад, коли на початку 1996 року мене вперше привели на Радіо «Свобода» познайомитися з Романом Кухаруком, він мене сходу, «в лоб» спитав: «Чому ти пишеш російською?» Я на те нічого не відповів, одразу розпрощався й пішов — але наступного ж дня притаранив Кухарукові надрукований на машинці чималий есей «Фантастика — але якою мовою?» — тепер вже написаний українською. І знов пішов. Після чого Кухарук вже сам розшукав мене… й розпочалася наша багаторічна співпраця.
Коли я став прес-секретарем Мінвуглепрому, то до мене ніхто з журналістів не звертався. Інформацію про галузь вони виковирювали з носа, дивлячись на стелю — відповідними були і статті. Я декількох особливо ретивих вичепив з потоку і влаштував їм усім грандіозні скандали на тему, чому вони не звертаються за інформацією до прес-служби?! Я не вимагав того, щоб журналісти базувалися виключно на моїй інформації — але я вимагав, щоб в будь-якій статті, в повідомленні чи сюжеті був хоч би абзац, хоч би рядок: «З цього приводу в Мінвуглепромі повідомили/прокоментували...» — от і все, що мені було потрібно! Одна-єдина порошинка інформації, що вийшла від мене. Я був до послуг журналістів у своєму звичайному режимі: 25 годин на день, 8 днів на тиждень. З іншого боку, я домігся того, що в прес-службу подавалася хоча б обмежена інформація — але з усіх управлінь міністерства. Святою святих була база даних, яка накопичувалася з місяця в місяць. До того ж, я стягнув до себе інформацію на десятиліття назад — по деяких показниках навіть довоєнну, 1930-х років… І отримав дозвіл давати журналістам для аналітики частину і цих даних також… І коли критикани второпали, що через мене можна отримувати як минулі, так і поточні показники, то вмить стали до мене звертатися. А за ними потягнулися й інші.
Або візьми Наталію Дев'ятко: наші відносини почалися з того, що ми перелаялися майже до ненависті через її перше оповідання, подане в «УФО» — бо я його кардинально поредагував, а Наталка з моєю редактурою принципово не погоджувалася. І так тривало, доки вона не кинула ключову фразу: «У Вашій редактурі твір звучить на чоловічий манер, а в моїй — на жіночий». Тоді я зрозумів, що Наталка так само приділяє велике значення ритмомелодиці прозового тексту. Й залишив її редактуру. Читачі Наталку за це побили, причому в тих пунктах, про які я й попереджав. Але відбивалася вона майстерно! Це мені сподобалося, тому я й запросив Наталку до редакції «УФО»… і не було у мене надійнішого редактора відділу, ніж Наталка!
Отже, потрібно розібратися, чому саме хтось не погоджується з нами: можливо, не все аж настільки безнадійно… І можливо, нерозуміння зміниться навпаки зближенням! Недарма ж бо навчав Ісус Христос в Нагірній проповіді:

Зо своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти...

_вибачаюсь _вибачаюсь _вибачаюсь
14:44
+2
Такий гарний коментар заслуговує на +10, а в мене помилково вискочило -1. Вибач, Тимуре.
Пхе! У мене рейтинг навіть зараз 7657, я стерплю.
_добре _добре _добре
Якщо хочеш — в якості компенсації додай +1 мені до репутації, ото й усе.
18:28
+2
Ок.
14:34
+2
Сказане Обамою є універсальним.
1. Людина вважає себе розумною, бо підтримує якусь ідею.
2. Людина вважає розумними тих, хто також піддтримує цю ідею.
3. З часом людина розумнішає і відмовляється від підтримки тої ідеї.
4. Тоді така порозумнівша людина вважає розумними тих, хто в цьому погоджується з нею.
5....+
Приклад: ставлення людей до серсер і комунізму змінюється. І на кожному етапі таких змін людина вважає себе розумною і тих, хто з нею погоджуються.

Випадкові Цитати