До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Перший ковток з чаші науки породжує атеїзм, але на дні цієї посудини нас завжди очікує Бог

RSS
12:44
+2
_браво Браво, Ґейзенберґ!!! _браво
19:03
+3
На дні чаші часто є осад.
19:32
+3
Намагання школи, армії та всієї оточуючої мене радянської дійсності зробити з мене атеїста потерпіли нищівний крах, хоча за перші 45 років життя я був у церкві пару-трійку раз і не читав Біблії.
Я просто знав, що Бог існує і я його творіння!
Церква до віри має опосередковане відношення.
Ця цитата підтверджує мою точку зору. У мене вийшов такий собі ланцюжок чи скоріше петля:
Намагаючись заперечиити давні знання, християнство породило науку (в її сучасному вигляді) — наука породила атеїзм, який, зокрема, заперечував і християнство, а тепер, дійшовши до краю можливостей і науки й атеїзму, ми повернемось до первісних знань і віри.
Сучасна психологія і квантова фізика все більше нагадують середньовічну магію.
21:40 (відредаговано)
+2
У мене вийшов такий собі ланцюжок чи скоріше петля: Намагаючись заперечиити давні знання, християнство породило науку (в її сучасному вигляді) — наука породила атеїзм, який, зокрема, заперечував і християнство, а тепер, дійшовши до краю можливостей і науки й атеїзму, ми повернемось до первісних знань і віри. Сучасна психологія і квантова фізика все більше нагадують середньовічну магію.


Я так далеко не заглиблююся _хитрий
Намагаючись заперечиити давні знання, християнство породило науку (в її сучасному вигляді) — наука породила атеїзм, який, зокрема, заперечував і християнство

Почитайте уважно Нагірну проповідь:

Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.

Шлях науковця — докопатися до істини. Оце і є «прагнення правди» — один із станів блаженства, в якому людина приходить до Бога. Отже, наука є одним із шляхів, на якому людина стає вірянином!..
_вибачаюсь
Потрібно одне-єдине: щире прагнення докопатися до істини.
23:29
+2
Класна цитата Ґейзенберґа. Дякую за неЇ)
Але вважаю, що Бог — зооовсім не такий, яким ми його уявляємо _закоханий
— Хто це — вони? — неуважно спитав Вечеровський. Він розпалював згаслу люльку.
— Прибульці, — сказав я. — Або, висловлюючись по науці, надцивілізація.
— А-а, — сказав Вечеровський. — Розумію. Дійсно, ще ніхто не додумався, що вони будуть схожі на міліціонера з абераціями поведінки.

А. і Б.Стругацькі. "За мільярд років до кінця світу"
_сміюсь _сміюсь _сміюсь

Випадкові Цитати