До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Всі релігії основані на тому, що більшість людей бояться смерті, а меншість - спритно використовує цей страх

Страх смерті — це єдине, що спонукає людину до діяльності.
15:20
Але це стосується тільки людей, які на початкових рівнях свого розвитку.
Не знаю, не знаю… У мене страху немає, натомість є лише жаль, що я чогось можу не встигнути. А до діяльності мене особисто спонукає такий собі «внутрішній вогонь». Десь так…
20:08
+1
натомість є лише жаль, що я чогось можу не встигнути

В наступному житті надолужите, що в цьому не встигнете.
За моїми спостереженнями, все це працює трохи по-іншому. Все те, що не встиг втілити (ідеї, плани та ін. інформацію) йде в таке собі енерго-інформаційне утворення того чи іншого рівня — в той самий еґреґор, про який ми неодноразово говорили. Потім вже інші люди, які на даний час живі та підключені до відповідного еґреґора в якості реалізаторів, підхоплюють цю інформацію й реалізують її. Виходить щось на кшталт естафетної палички. А на наступне життя будуть інші завдання. Я так думаю!..
20:31
+2
А на наступне життя будуть інші завдання.

Закінчувати те, що інші не встигли зробити
22:22
+2
Якщо людина в одному житті не встигає щось закінчити через несприятливі кармічні обставини або смерть, то в наступному житті матиме можливість це закінчити, починаючи вже з «точки зупинки». Для сторонніх людей, які мислять «довжиною в одне життя» може здаватися несправедливим, коли одним людям все легко дається, а інші мусять важко працювати над чимось. Але вони не враховують шлях, який ці «везунчики», пройшли в минулих життях для досягнення подібних цілей. Тому «просто витрачених зусиль» не буває. Все дає свої плоди.

Кармічні взаємозв’язки неможливо порушити, просто часто важко їх побачити, особливо якщо вірити, що «ми живемо тільки 1 раз».
Десь так! Всі робимо одну справу — покращуємо світ в міру можливостей.
є лише жаль, що я чогось можу не встигнути.

Це просто інша форма страху смерті.
22:26
+2
І цих форм страху смерті, мабуть, буває багато
08:24
+1
Тимур пише: Всі робимо одну справу — покращуємо світ в міру можливостей. Це і є наше гасло: ДО ГАРМОНІЇ — РАЗОМ! Друже Тимуре, твоїм романом «Помститися імператору» я смакую. Читаю по кілька сторінок кожного дня. Ти так закручуєш сюжет: пара студентів, а потім козаків ще пара масонів — і скрізь такі гарні діалоги!
Гаразд! Дочитаєш до кінця — ще поговоримо не тут, а у спеціальній темі, сподіваюсь… Цей роман — перший з циклу, але він значно глибший (у філософічному плані) від решти. Тому вищі сили дуже вірно зробили так, що «Помститися імператору» побачив світ другим — після «Орлі, сина Орлика».

А поки що святкуй 70-ліття, друже!
Випадкові Цитати