Протилежності тотожні, як ніщо, як відсутність і саме у області відсутності вони присутні обидві.

Автор цитати:
Авторська
+3
20:05
246
RSS
20:45
+2
А в області присутності що?! Обоє присутні чи… навпаки відсутні через взаємну анігіляцію?! Бо виходить, що протилежності присутні скрізь — і в області відсутності, і в області присутності…
_вибачаюсь
Чи… протилежності відсутні на… межі двох зазначених областей?!
_вибачаюсь
21:07
+3
Чи… протилежності відсутні на… межі двох зазначених областей?!

Майже, тільки враховуючи, що межа є їх відсутність.
Ага!.. _чудово
17:59
+2
Ну, я б сказала, що це вищий пілотаж філософської думки...)
19:02
+2
Це просто вислів, який якось під час роботи над статтею виплив у свідомості і був записаним. Це скоріше внутрішня робота мозгового комп'ютера.
18:37
+2
Розберемо, Олександре. 1. Протилежності тотожні. Отже рівні за величиною, але протилежні за знаком.
2. Протилежності тотожні, як НІЩО. Там де нема нічого, там нема і протилежностей, бо появившись в обіймах, вони анігілюють.
3. Протилежності тотожні, як ніщо, як відсутність. Так і є. Ось вони ще є, а обнявшись, щезають.
І навряд, щоб вони знову відродилися поруч.
19:10
+3
Тотожність протилежностей не має на увазі їх розмір, чи знак, а їх стан однаковості.
Ніщо не означає абсолютного не існування. Ніщо — це ніщо чогось. Протилежності не є антагоністами і не заперечують одна одну, а визначають і, таким чином не можуть анігілювати.
Протилежності є відсутність одна одної і в якості цієї відсутності вони є межами одна одної, а межа є їх спільною і нероздільною областю, яка належить їм обом і тому саме у ній, у зоні відсутності, вони і присутні поряд обидві.
їх стан однаковості

Що таке «стан однаковості»? Який його сенс? В чому він вимірюється?
Дайте визначення цьому терміну, будь ласка!
_соромлюсь
19:42
+2
У своїй суті ніщо і ніщо є одне і теж — тотожність. Відсутність і відсутність є однаковою відсутністю для всіх речей, тобто в ній їх стан є тотожнім і однаковим — відсутність.
22:17
+3
Одна частина протилежності провокує появу іншої частини. Це як роздвоєння ДНК. Коли до кожної нитки формується протилежна. Це як двійковий код, записаний двічі, але друга копія з інвертованими розрядами.
09:51
Як на мене, дуже імпульсна думка:) Провокує до подальшого розкручування себе.
Протилежності, імхо, як поняття, як закон є приналежністю дуального світу — такого, як 3Д. Тут вони сприяють розвитку, великою мірою, свідомості. А от у світах вищевимірних, де працюють інші закони, — чи є й там так само поділ на протилежності чи потреба в них відпадає?
Нажаль, у вищевимірних світах я ще не побував, а коли колись і побував, то не пам'ятаю. _посміхаюсь
Мабуть я не правильно, чи не чітко розствляю акценти у своїх статтях, якщо виникають такі питання. Цікава річ — короткий вислів. Він гарно демонструє прогалини у сприйнятті написаного раніше. Не хочу повторюватись, але головні протилежності Буття, грубо кажучи, є Б-г і Світ, як нерозривні і які визначають одне одного і надають існуванню один одному. Тому дуалізм лежить у основі всього проявленого і навіть непроявленого.
17:04
Бог і Світ є протилежності? На моє сприйняття, це є Одне. Наприклад, як Ви і ваша свідомість. Це хіба протилежності? Можливо, ми надаємо одному поняттю різного трактування. Аверс і реверс — протилежності? Але монета одна. Виходить, саме поняття протилежності досить умовне.
13:32
+1
Буття продукує свої штампи, зразки будови скрізь у світі форм — зверху до низу.

Випадкові Цитати