УВАГА!   З 1 лютого діяльність спільноти "Світоч" переноситься в Telegram.

Сайт буде доступним ще довгий час, проте без нових публікацій.
Підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями на нашому Telegram-каналі @svitoch_in_ua

Розібратися як користуватися Телеграмом або створити власний канал для подальшої участі в спільноті "Світоч" можете за ІНСТРУКЦІЄЮ. З правилами участі можете ознайомитися тут.

Якщо у Вас є якісь запитання, задавайте їх в групі підтримки в Телеграмі тут.

Пошук за тегом «історія»

В славетному місті Коростені й досі можна почути сучасну міську легенду щодо святкування 800-річчя Москви. Не знаю, правда це чи вигадка… Але за що купив — за те продав! ©


Отже, 7 вересня 1947 року святкувалося 800-ліття заснування радянської столиці — Москви. Святкувалося з неймовірним розмахом — на весь СРСР, із сталінською вітальною статтею в «Правді», з випуском відповідної атрибутики (поштової марки, ювілейної медалі і т.ін.).

Природно, в той день з усіх куточків Радянського Союзу — з кожного населеного пункту надходили урочисті вітальні телеграми на адреси Московського міському партії, Московського міськради депутатів трудящих і Московського міськвиконкому. Не послати таку телеграму було ніяк неможливо із зрозумілих причин, пояснювати які нема потреби.

Отже, подейкують, нібито 7 вересня 1947 року з Коростеня на адресу якогось із керівних органів радянської столиці надійшла телеграма наступного змісту:

ПРИМИТЕ ИСКРЕННИЕ ПОЗДРАВДЕНИЯ С 800-ЛЕТИЕМ МОСКВЫ ОТ 1000-ЛЕТНЕГО ИСКОРОСТЕНЯ

Легенда стверджує, що в сакраментальній телеграмі була вжита саме давня — літописна назва цього історичного древлянського міста: "Іскоростень", а не «Коростень», як на сучасний манер. Звісно, наступного ж дня вся партійно-господарська верхівка Коростеня позбулася посад з усіма супутніми наслідками. Проте коростенці були цілком задоволені такою демонстрацією свого незламного древлянського характеру, а тому й досі передають з вуст у вуста легенду про те, як «вставили ґніт під хвіст самій Москві»...

Автор:
Тимур Литовченко
+2
23:42
99
1

В Еквадорі дослідники знайшли фрагменти глечиків, яким близько 6,5 тисяч років. Вони належали невідомій досі культурі, яка існувала поруч з найстарішою цивілізацією в Північній і Південній Америках. Міжнародна команда археологів стверджує, що знахідка дає новий погляд на походження технології гончарства в регіоні. 


Про це пише Newsweek, додаючи, що шматки стародавньої кераміки були виявлені під час розкопок, які почалися у 2015 році в місцевості під назвою Реал Альто на Тихоокеанському узбережжі. Понад 40 фрагментів були знайдені на глибині 70-100 сантиметрів.

Радіовуглецевий аналіз показав, що їх виготовили в період між 4640 і 4460 роком до нашої ери. Вчені кажуть, що це інтригує. Тому що водночас на зародкових стадіях існувала культура Вальдівія. І це найстаріша з відомих культур на Американських континентах. Кераміка Вальдівії вважається найстаршим зразком гончарства у Західній Півкулі, згідно з даними Національного музею американських індіанців.

На початку лютого я розповів про колишнього петербуржця Армана Цибульського, який разом з сім'єю переїхав жити до Києва, при цьому поставив за мету опанувати розмовну українську мову. Для цього він спеціально почав відвідувати репетитора, який, зокрема, порекомендував читати Ліну Костенко… Втім, докладніше про все ви можете прочитати в моєму міні-дописі "Арман Цибульський".


Зокрема, там я написав, що хоч я не Ліна Костенко, але свої книжки добродію теж подарував. Після того, як Арман забрав їх з Нової пошти, ми обмінялися СМСками. Він написав, що з часом, звісно, прочитає — але, звісно, не зараз, бо ще недостатньо опанував мову, і йому ще важко сприймати великі обсяги українських текстів… Я все розумів, тому не наполягав ні на чому. Як раптом сьогоюді, у свідому відео на його каналі побачив:

Якщо стисло, то при всій повазі до Ліни Костенко, її високохудожні поетичні тексти перевантажені «застарілою» лексикою та регіональними діалектизмами, з якими не справляється словник (принаймні той, яким користується Арман Цибульський). Тому після кількох сторінок «Марусі Чурай» добродій був змушений відкласти рекомендовану репетитором книжку...

Отут йому і став у нагоді мій авантюрно-історичний роман "Помститися імператору"! Мова твору, з одного боку, літературна, з іншого — не обтяжена застарілими словами й діалектизмами, тому за допомогою словника (а по мірі заглиблення в нього — і без словника) роман вдається відносно легко прочитати. До того ж, тексти я пишу таким чином, що вони затягують і не відпускають читача з першої до останньої сторінки. Й нарешті, я врахував, що дружина Армана Цибульського — Рубіна брала участь в «Битві екстрасенсів». Вони обидва захоплюються езотерикою й іншими подібними речами. А головним героєм роману «Помститися імператору» є граф Сен-Жермен… При цьому спрямованість твору — Україна в контексті європейської історії XVIII століття.

Виходить, я не помилився! Про це й повідав Арман Цибульський у своєму свіжому відеоролику:

Автор:
Тимур Литовченко

У Покровському соборі, що у Рівному, планують оздобити стіни унікальною мозаїкою, на якій буде зображеним Порошенко. 

Прикрашатиме стіни храму художник Микола Кундель. Він розповів, що планує на одній із стін Покровського собору, яка розташована найближче до центрального входу, зобразити надання томосу ПЦУ. Там можна буде розгледіти Вселенського Патріарха Варфоломія, членів Священного синоду та українську делегацію, зокрема Петра Порошенка. 

«У цьому немає жодної політики, — переконаний Кундель. — Адже Петро Порошенко був присутній під час того, коли Україна отримала Томос від Вселенського Патріарха. Одразу позаду них стоятимуть відомі борці за незалежність нашої держави. Без них не було б України, тому ми мусимо всіх ушанувати».

+1
21:22
107
12

Кулі зрешетили герб Петра Конашевича-Сагайдачного, а киркою, схоже, пам’ятник намагалися розбити навпіл. Коли саме невідомими мерзотниками скоєно акт вандалізму – точно невідомо, про надзвичайну подію повідомив випадковий подорожуючий сьогодні, 1 квітня. На жаль, це не жарт у «День сміху» – повідомлення супроводжувалося серією фото.

«Наразі ще рано говорити, хто це міг скоїти, – говорить директор ДІКЗ «Трахтемирів» Тарас Теліженко. – Точно знаю одне – стріляли і били пам’ятник ті, хто люто ненавидить усе українське. Але ж не росіяни це десант у Трахтемирові висаджували – біснувалися швидше за все «українці» за паспортом, але безродні за своєю натурою «малороси».

Такі примітиви зазвичай уявлення не мають про історію. Але, самі того не підозрюючи, вони перетворили на реально «бойовий» пам’ятник, який встановлено на честь 400-річчя перемоги над московитами. А війна з одвічними ворогами України, як відомо, триває і досі…», – говорить Тарас Теліженко. Директор заповідника знає, про що каже – ще зовсім недавно він і сам воював на Сході у складі 128-ї гірсько-піхотної бригади.

Його підтримує і скульптор пам’ятника Роман Турецький: «Для пам’ятника такого типу ушкодження – це як шрами для воїна. Дуріють – значить пам’ятник їм справді «небайдужий», бо правдивий і зачіпає за живе…»

Автор:
Ярослав ЗВЕНИГОРА, фото Йогана КАНЮКА

Середньовічний меч (ймовірне датування — ХІV ст,) був знайдений під час проведення ремонтних робіт у центрі Львова в т.зв. п'ятому підземеллі, досі закритому для вільного відвідування.

Як відомо з історії, у ХVІ ст. в будинку над п'ятим підземеллям оселилися перші у Львові єзуїти, які прибули сюди з метою зведення в місті костелів.

Науковий співробітник Львівського історичного музею Олександр Олешко вважає, що в період ХІV-ХV століттях на цих територіях відбувся ряд битв Польсько-Литовської держави (князівства) і Тевтонського ордену. Воїни-хрестоносці воювали, зокрема, мечами, аналогічними знайденому. Втім, дискусія серед істориків щодо походження виявленого артефакту триває.


На Zaxid.Net можна переглянути відео, присвячене знахідці.

Сьогодні прослухав на Ютубі начитаний матеріал "Триада 2С: кремлевская затычка для свободы слова", потім почитав коментарі. В статті згадувалися італійці, які збудували Московський Кремль, отож одна ватниця (очевидно, росіянка) спитала (цитую мовою оригіналу):


А итальянцы прямо тысячами в Москву приехали строить кремль? А наш народ в строительстве не участвовал???


Я не хотів вгрузати в диспут, але такої тупості не витримав. І відповів їй. В результаті спіймав кілька «лайків». А також… чомусь не нарвався (принаймні поки що) на жодного розлюченого ватника. В чому ж полягала моя відповідь?..

Поглянувши на мапу Московської області, знайдемо наступні населені пункти:


Фрязево — селище в міському окрузі Електросталь Московської області.

Фряново — робітниче селище в Щелковському районі Московської області. Найбільший населений пункт муніципального утворення «Міське поселення Фряново».

Фрязінонаукове містечко на північному сході Московської області (20 км від Москви). Найбільший в Росії центр НВЧ-електроніки.


Оминемо поки що той факт, що насправді є декілька населених пунктів з назвами «Фрязіно»: 2 в Московській області й по 1 у Володимирській та Вологодській областях. Давайте краще з'ясуємо, що це за корінь слова такий — «фря(з)» — і що він означає?!

Розгадка міститься у вікі-статті «Фрязіно» (цитую у власному перекладі українською):


Назва, очевидно, походить від будівельників Московського Кремля — фрязів (фрязи, фрязіни — назва італійців на Русі), звідки пішли схожі назви: Фряново і Фрязево.

У свою чергу, вікі-стаття "Фрязин" пояснює походження даного терміну (цитую у власному перекладі):


Фрязин, фряг (спотворене «франк»), множина фряги, фрягове — староруська назва вихідців з Південної Європи романського походження, зазвичай італійців (інші вихідці із Західної Європи називалися «німцями»).

Підіб'ємо підсумки.

Для московитів усі іноземці ділилися на «німців» (на «німих» — на тих, хто не знав мови аборигенів-московитів) та «фрягів» («франків» — переважно італійців). От саме «фряги», «фрязи», «фрязіни» й збудували Московський Кремль! А понаїхало їх до Московського царства стільки, що вистачило для утворення в регіоні довкола Москви мінімум чотирьох селищ — Фрязева, Фрянова і двох Фрязіних. Якби ці селища в переважній масі своїй не були заселені саме «фрягами/фрязами», то навряд чи отримали б такі назви. А тепер прикиньте, скільки було тих «понаїхавших» італійців — будівничих Московського Кремля!..

Наостанок — розгадка маленької таємниці. Я відповів цій ватниці настільки блискавично, бо був, як-то кажуть, в темі. Адже коли ми з дружиною працювали над романом "Фатальна помилка", де фігурували діячі Посольського приказу (тогочасного московитського Міністерства закордонних справ), то і з'ясували різницю між «німцями» та «фрягами». Й навіть дали в тексті роману авторську примітку, хто вони такі — «фряги». Але ж ми — українські письменники! По суті — іноземці для сучасної РФ. І при цьому ми розкопуємо історію терміну «фряг» та топонімів Фрязево, Фряново, Фрязіно, а російська вата (при тому, що «народність» та «духовність» — не останні «скрепи») цього не знає і знати не хоче. Хоча на будівництво Московського Кремля «фрягів» понаїхало стільки, що вистачило на утворення декількох поселень, що існують і досі.

Автор:
Тимур Литовченко

У Дніпрі на Всеукраїнському фестивалів Koval Fest народні умільці представили на суд дніпрян свої оригінальні роботи, в тому числі і копії і репліки старовинної зброї. Майстер із села Олексіївка Нікопольського району Сергій Руденко презентував на фестивалі дворучний меч-фламберг.

«В XVI-XVIII століттях такий меч був грізною зброєю європейських воїнів-найманців. Лицарям мати такий меч заборонялося. Цей меч зробив ще 10 років тому. Це єдина зброя, яку я виготовив з історичною точністю. Його довжина -1,7 м, а вага -3,5 кг», — повідомив Сергій Руденко.

Видаництво Фоліо підготувало до 25 Book Forum цілу низку новинок. Презентуємо вашій увазі деякі з них.

КНИГА ПОЖЕЖІ. 1914-1922 | ТИМУР І ОЛЕНА ЛИТОВЧЕНКИ

Правдива історія України від утворення Першої Української Республіки – до кінця ІІ світової війни. Діалоги, що дають зрозуміти тогочасний дух. Факти, що стали вирішальними в утворенні сучасної євпропейської країни. Історія про мир, надію та війни.

Ми з дружиною беремо участь в Книжковому Арсеналі — 2018 за розкладом:

Перша порція автограф-сесій відбувалася сьогодні. Спочатку, на стенді «Коронації слова», потім на стенді видавництва «Фоліо»:

Післязавтра, а суботу буде 2-годинна автограф-сесія на стенді «Коронації слова»...

Автор:
Тимур Литовченко