Пошук за тегом «література»

Рецепт успіху авторів «Коронації слова»: критика + екранізація
У рамках цьогорічного Львівського Форуму видавців відбулася традиційна осіння презентація книжкових новинок письменників, відзначених Міжнародним літературним конкурсом романів, п'єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей «Коронація слова». Найпотужніший в Україні недержавний літконкурс дав путівку в життя вже не просто десяткам - кільком сотням письменників. Не дивно, що презентація нових книжок тривала не одну годину.Детальніше
+1
828
5
Тимур і Олена Литовченки: КОЛЕКТИВНИЙ РОЗУМ
Цей рік видався плідним на відзнаки для творчого подружжя Тимура та Олени Литовченків. Втретє ними отримано відзнаку Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова», відзначено Міжнародною літературно-мистецькою премією імені Пантелеймона Куліша за написані спільно романи «козацького» циклу – «Пустоцвіт», «Кинджал проти шаблі», «Шалені шахи» та «Фатальна помилка». – Тимуре, Олено, разом вами написано стільки книг!.. А як це – писати разом? Чи комфортно ви почуваєтесь при цьому?Детальніше
Львівський книжковий форум - 2017
Вже післязавтра - в п'ятницю, 15 вересня ми з дружиною прибудемо до славетного міста Львова, щоб взяти участь в традиційному щорічному книжковому форумі. Розклад наших автограф-сесій (Львів, Палац мистецтв, вул.Детальніше
КиївФеміліФест-2017
Абсолютно несподівано це сталося: близько 15:45 відкрив Фейсбук і побачив пропозицію від Міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова" до нашого творчого дуету - взяти участь в фестивалі Family Fest, що відбуватиметься через суботу, 9 вересня в столичному парку "Позняки": Що це за захід, не знаємо: раніше нас туди не запрошували, будемо там вперше. Наскільки вдалось дізнатися, цей фестиваль пропагує сімейні цінності. Ми - сімейний творчий дует Литовченків.Детальніше
Віслюк в ямі
Єврейська притча Одного разу рабин з учнями йшли по дорозі. На шляху вони побачили яму, в яку потрапив осел. Господар намагався його витягнути, але сил бракувало. Рабин кивнув учням, і вони швидко допомогли витягнути тварину. Іншим разом, проходячи повз ту ж яму, вони знову побачили віслюка, який провалився до неї. На краю ями сидів господар і гірко плакав. Рабин пройшов повз нього, немов нічого й не сталося. Учні його запитали: - Вчителю, а чом ти не захотів допомогти також і цій людині?Детальніше
Білі ворони
В одному зі свіжих коментарів друг Анатолій написав: Тут два процеси: Перший: щоб збереглося суспільство, треба, щоб усі були якомога подібніші одне на одного; Другий: щоб суспільство РОЗВИВАЛОСЯ, треба заохочувати індивідуальну творчість, тобро заохочувати ВИРІЗНЕННЯ з маси одноликостей. І що з цього є важливішим? На початку формування — перше. В час зрілості — друге. Від гострої потреби в другому надходить ЗОВНІШНЯ допомога: посланники.Детальніше
Письменник: хто це такий?
Шановна SAN стала наступною, вкотре запитавши мене: "Важче розібратися з талантами і здібностями. Де межа між браком досвіду і навичок і повною бездарністю". Друг Анатолій в одному з нещодавніх матеріалів також зазначив: "Письменник пише, бо не може не писати". Я це далі прокоментував... Та оскільки ця тема періодично виринає на поверхню (й не тільки на Світочі), спробую коротко розібрати питання: хто такий письменник, що він собою являє і на яких принципах працює.Детальніше
Скляне око
Одного разу з достатньо заможним і марнославним молодим джентльменом сталося жахливе нещастя: на полюванні він втратив око. Незабаром після цієї сумної події він вирішив обзавестися найкращим в світі очним протезом. Це штучне око, як він сподівався, мало би стати в усіх відношеннях гідним його - його багатства, його краси і його славетного імені. Отже, шедевр з найчистішого кришталю і найгарнішої емалі був виготовлений.Детальніше
Де шукати істину
Притча невідомого походження Одного разу зібралися боги і вирішили створити світ людей: один бог створив сушу, інший створив гори, третій створив море, четвертий створив місяць, п'ятий - зірки, ну а шостий - саму людину. І коли створили цей світ, вони задалися питанням: а куди заховати істину? Боги розуміли, що якщо істина стане доступною людині занадто рано, то вона такого накоїть! Перший бог сказав: «Все просто, давайте закопаємо істину, і тоді її знайти не зможуть».Детальніше
Онук Чингісхана
Східна притча Спитали якось великого Чингісхана, хто з-поміж людей є найкмітливішим? - Мій трирічний онук, - відповів правитель. Природно, ті, хто запитував, висловили здивування такою відповіддю. - Мій онук може з легкістю попросити про таке, що інші не зможуть виконати при всьому бажанні. Отож ніхто з людей не зрівняється з ним в кмітливості, - посміхнувся Чингісхан і наказав челядникам привести до нього хлопчика.Детальніше
Городовий Сапогов
Ялтинський городовий Сапогов дістав від начальства почесне, повне довіри до розуму і такту Сапогова доручення: обійти свою дільницю і перевірити всіх євреїв - чи займається кожен єврей тим ремеслом, яке їм самим вказано і яке давало такому єврею дорогоцінне, крихке право жити серед чудової ялтинської природи...Детальніше
Про переваги України
Я регулярно читаю матеріали, що потрапляють в розсилку НО, однак з певних міркувань зазвичай не дублюю їх на Світочі. Сьогоднішня публікація є виключенням, оскільки Олена Каганець оприлюднила на НО лише вельми стислий дайджест з інтерв'ю Оксани Забужко Миколі Княжицькому, вибравши найцікавіше з її (Олени Каганець) погляду. Проте з моєї точки зору, в дайджест не потрапило багато цікавих моментів. Я читав це інтерв'ю як письменник, тож вважаю, що воно заслуговує на передрук повністю, без купюр...Детальніше
Коли рак свиснув
Різдвяний жахлик Ялинка горіла, гості роз'їхалися. Маленький Петя Жаботикін старанно видирав мачульний хвіст у нової конячки і дослухався до розмови батьків, які прибирали намиста і зірки, щоб сховати їх до майбутнього року. А розмова була цікавою. - Востаннє роблю ялинку, - говорив тато Жаботикін. - Суцільні витрати, й задоволення жодного. - Я думала, твій батько надішле нам щось до свята, - вставила maman Жаботикіна. - Та дідька лисого! Надішле, коли рак свисне.Детальніше
Тільки новий фаетон
Хасидська притча Під час своїх мандрів два брата - раббі Зуся і раббі Елімелех - часто заходили до міста Людмир. Там вони завжди зупинялися в будинку одного благочестивого бідняка. Багато років по тому, коли брати-рабини стали знаменитими, вони знов навідалися до цього міста, тепер вже не пішки, а в возику. Їх вийшов зустрічати найзаможніший в цьому місті чоловік, який до цього навіть не бажав спілкуватися з ними, і став просити, щоб брати зупинилися в його домі.Детальніше
Ковток вина
Бурятська притча Молодий чернець йшов по дорозі, поспішаючи до заходу сонця потрапити в свій монастир. Біля одного селища зустрів він жінку, яка тримала за мотузку козла. - Мої діти сидять голодні, - звернулася до нього жінка. - Допоможи заколоти нам козла. Я вдова, і нікому про нас подбати! Пояснивши цій жінці, що йому заборонено вбивати тварин, монах зібрався вже йти далі, як раптом почув від неї зізнання. Виявляється, вона давно вже знає його.Детальніше