Чого це зараз 7 грудня 2019 року в Києві відбулася зустріч випускників-1969 хімічного факультету Київського державного університету ім. Шевченка. З багатьма однокурсниками я не бачився вже 40 років, а з деякими, то й півстоліття. Згадували про минуле і там я наслухався про те, який я молодець, що не відмовився від підпису у листі до ЦК, як на мене не давили і як не погрожували у травні 1967 року і пізніше.Детальніше
Щоб було зрозуміло У грудні 1942 року староста Володимир Духлій сказав комусь по секрету, що одружених не будуть забирати в Німеччину і оддав заміж свою юну дочку. Ця чутка миттю пронеслася Красним, що на Київщині, і красняни стали спішно женити своїх синів і оддавати заміж дочок. Вже в січні хутко справили весілля і Груня Палієнко вийшла заміж за парубка Михайла Висоту. Вони стали потім моїми батьком-матір’ю.Детальніше
Що таке гра? Притомні люди розуміють різницю між грою і справжнім життям. Я розумію, що всяка гра є імітацією якоїсь сторони життя людей, до прикладу, гра в шахи є імітацією війни двох ворожих армій, навіть держав. Звичайно, можна назвати людину гравцем, але тоді в уяві вона постає людиною, яка займається грою професійно, тобто заробляє цим собі на життя. Як от спортсмени, ті ж шахісти, футболісти, більярдисти або окремо картяні шулери.Детальніше
РУХ ОБУХІВЩИНИ - МИ БУЛИ ПЕРШИМИ (розповідь про виникнення Руху Обухівщини) Замість вступу У березні 2009 року ми, ветерани рухіці, відзначили 20-ліття заснування Обухівської районної організації Народного Руху України. Зібралося нас, живих, усміхнених і радісних, у краєзнавчому музеї до трьох десятків.Детальніше
У кожного з нас Життя різне, а особливо воно контрастне за достатком нині при незалежній Україні. Дуже очорняє наше життя телебачення. От так вже погано жити, що хоч вішайся або стрибай в ополонку. Тому чимало українців, пригадуючи помірно стабільне життя в СРСР, особливо у восьмидесяті, більш-менш заможні, роки 20 століття, сумують за радянською владою, розвинутим соціалізмом і колгоспами.Детальніше
(Подорожуючи інтернетом) Супутники життя Змалечку кожного з нас оточують люди. У родині: братики й сестрички, мама з татком і сивіючі бабуся з дідусем. Це вони першими визначають, якими ми станемо дорослими і чи взагалі доживемо до утворення своїх власних родин. Бо на життєвому шляху хтось нам сприяє, а дехто радо ставить підніжки, а хтось і рятує від неминучої смерті. От ви прочитали, що якийсь українець Юрій (і що це ще за Будяк?Детальніше
Світлої пам’яті Юрію Домотенку «Світ ловив мене, та не спіймав» Григорій Сковорода Люди бачать, що все навколо міняється І кажуть: щоб зміни настали, треба докласти рук.Детальніше