УВАГА!   З 1 лютого діяльність спільноти "Світоч" переноситься в Telegram.

Сайт буде доступним ще довгий час, проте без нових публікацій.
Підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями на нашому Telegram-каналі @svitoch_in_ua

Розібратися як користуватися Телеграмом або створити власний канал для подальшої участі в спільноті "Світоч" можете за ІНСТРУКЦІЄЮ. З правилами участі можете ознайомитися тут.

Якщо у Вас є якісь запитання, задавайте їх в групі підтримки в Телеграмі тут.

Тимур Литовченко

На жаль, по ходу роботи над цим романом ми з Олегом Авраменком побили горщики. Розповідати про подробиці того, що сталося, я не буду: в літературному середовищі це вважається неетичним. Доки Олег був живий - ми обидва зберігали мовчанку з цього приводу, після його смерті (він пішов з життя в лютому торік у 50-річному віці) я тим паче не вважаю за потрібне порушувати табу.Детальніше
0
06:41
84
2
Було це так... Колись на початку "лихих 90-х" в київському КЛФ "Чумацький шлях" зібралися троє батьків-засновників і водночас "найписучіших членів" - Андрій Кісельов, Тимур Литовченко і Борис Сидюк. Зібралися не просто так, а щоб відсвяткувати дні народження Айзека Азімова (2 січня), Д.Р.Р.Толкіна (3 січня) та Тимура Литовченка (4 січня). Отож після того, як святкування завершилося, Борька Сидюк, на правах голови КЛФу, запропонував: "А давайте спробуємо написати щось разом, як брати Стругацькі!Детальніше
Сама повість "Дульцінея" дійшла до читачів дуже непростим шляхом. Але після відзначення Міжнародною україно-німецькою літературною премією ім. Олеся Гончара за 2000 рік постало питання: а де ж її можна почитати?! Згідно до статуту, зазначена премія присуджується за публікацію в періодиці - в даному разі, в журналі "Київ". Про видання авторської збірки "Останній із струльдбруґів" на той час лише велися перемовини з видавництвом "Кий"... Що ж робити?!Детальніше
В це зараз слабко віриться, однак в середині "лихих 90-х" українські видавці не бажали вирощувати місцеву - українську автуру. Їм здавалося, що простіше й вигідніше або видавати навчально-довідкову літературу - або ж перекладати російською (!) брендових зарубіжних авторів. Максимум, на що вони зголошувалися - то це на видання української класики та "Розстріляного Відродження"... А сучасні українські автори з порогу отримували пропозицію видаватися в Москві, Санкт-Петербурзі та ін.Детальніше
До збірки увійшли наступні художні твори: Останній із струльдбруґівКаїн, брат старшийНавченицяДульцінеяСтарийДума про Козака ГолотуЧотири зустрічіНіхто не забутийВечірнє клювання Завершує збірку авторська розвідка "Одкровення Івана Богослова: три цикли світової історії?", присвячена аналізу вірша Об'явлення 13:18 в світлі теорії історичного структуралізму. Детальніше
Перше видання роману-попередження молодого київського письменника-фантаста Тимура Литовченка, головною темою якого є "біла пляма" історії Києва - Куренівська трагедія 1961 року... Якою кров'ю дався вихід тієї скромної книжечки в самий розпал "лихих 90-х" та ще й у Києві, достеменно відомо лише авторові та Всемогутньому. Бо словами того не переказати, як не старайся. А ще важче було наважитися писати повністю антирадянський роман в радянський період нашої історії.Детальніше
Жанр роману "Повість про чотири квітки" Тимура Литовченка визначити доволі важко. Переважну більшість ярликів, наліплених дбайливими критиками на цей твір ще на стадії рукопису, автор дбайливо підверстав у підзаголовок (див. анотацію). Втім, з часом з'явилася ще пара ярликів, не врахована від початку: казковий реалізмгротескАле то парафія критиків - хай їм критикується!.. Що ж до долі твору, то в далекому 1995 році довкола нього виник невеличкий скандал.Детальніше
Два з половиною століття пішло на те, щоб людство спочатку опанувало Сонячну систему, а згодом почало активно колонізувати нашу Галактику. Звісно, це не теперішнє людство, розідране економічними, політичними, ідеологічними та іншими суперечностями: космічна експансія стала можливою на тлі тотальної перемоги християнства, яке спромоглося подолати міжконфесійні суперечності.Детальніше