До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Володимир Федько
Володимир Федько / МініДописи RSS

Джинси навіюють асоціацію з ковбоями, прерією і дикими кіньми… А який же ковбой без картатої сорочки і шкіряного жилета!? Джинси вже давно стали повсякденними штаньми. В них ходять на роботу, в пивницю і в театр. Навіть аристократи. Шкіряний жилет теж купити не важко. Але він буде схожий на тисячі своїх братів і сестер, масово пошитих в майстернях і на фабриках! 

Креативний підхід… і ти власник-автор унікального жилету! 

Його можна приблизно скопіювати. але повторити неможливо! ТИ — єдиний у своєму образі! 

НЕ лінуйся!


Оригінальні лейбл змінять жилет… і він стане унікальним!


І  я не полінувався!



+2
20:38
24
9

Якщо ви дотримуєтеся консервативного стилю, то Версія-1 вас цілком влаштує!

Але якщо у вас в душі залишилися романтичні замашки аристократа-стиляги або хіппі, то ви, безумовно, оберете Версію-2, тобто прикрасите пошитий власними руками наплічник різними фірмовими лейблами!

Що я і зробив!


Складаний ножик дуже корисна річ у міській субкультурі! 

ВІн має штопор для відкоркування пляшки з вином (справжнє вино тільки з корковою пробкою!); відкривачки для пляшок з пивом і банок з консервами, та ножик, щоб порізати сальце, ковбаску і хлібець. Ну, а ви люди доррослі… і розумієте для чого закусь...

В очікувальному режимі ножик висить на карабіні в кишені.





Справжній арієць не тільки зростає духовно, але й стильно одягається!

Наплічник (рюкзак) вже давно став постійним аксесуаром міського жителя, замінивши собою портфелі і сумки. На сьогодні у продажу більше сотні моделей, пошитих з різних матеріалів. Тобто, можна зайти в магазин і придбати собі наплічник на власний смак. Але тоді ви стаєте одним з тисяч власників однакових рюкзаків! Якщо ж ви цінуєте власну індивідуальність, то можна створити для себе унікальну модель!

Головне – мати натхнення!

Оскільки у моєму гардеробі джинси, джинсовий піджак, куртка та джинсова мазепинка займають відповідне місце, то маючи і натхнення, я вирішив пошити наплічник власними руками!


Наплічник можна шити унісекс, щоб підходив і чоловікам, і дівчатам. Але можна і надати йому статевий окрас!

Надійка, як фотомодель!


Джинсова мазепинка дуже пасує до наплічника!


Ну, а це вже я «підробляю» фотомоделлю...

Термос з кавою… Пляшка з водою… у бокових кишенях...

Кишені для ключів та інших речей...

Кишеня для гаманця із застібкою...

Ну, і фірмовий лейбл!



Завжди є точка, з якої починається будь яка справа!

З чого почалося моє бажання щось пошити власними руками!?

З синхронізації у просторі і часі двох подій!

Десь у 2015-му мені потрібно було підкоротити і підшити тактичні камуфляжні штани. Незадовго до цього дружина підкорочувала в майстерні свої джинси і їй це обійшлося у 20 гривень, тобто по 10 грн. за штанину. Я зайшов у майстерню на ринку, швачка приміряла на мені штани і відмітила булавками наскільки треба вкоротити. Сказала зайти через годину. Випивши кави, я зайшов у майстерню, приміряв штани. Все було добре і мені оголосили вартість роботи — 50 гривень. На моє здивування, що пару тижнів така робота коштувала 20, швачка сказала, що… іде війна… інфляція… Мене це трохи розлютило, бо я побачив в цьому наживання на війні — я ж не в ресторан у камуфляжних штанах зібрався!

Приходжу додому, розповідаю дружині… А тут дзвонить її мобілка. Дружина розмовляє з подругою і звертається до мене: «Тут М. питає, чи не потрібна нам швейна машинка „Подолянка“, абсолютно справна!?» Виявляється, її подруга М. наводить у квартирі порядок. А за життя у неї зібралося аж чотири різних швейних машинки. 

Приходимо до подруги. «Подолянка» була придбана мамою подруги ще до її народження (М. народилася у 1952-му). Під впливом емоцій, породжених конфліктом з швачкою, забираю машинку додому.



Вдома заходжу в Інет і скачую інструкцію по машинці. Дружина на якійсь ганчірці перевіряє як строчиться..., а потім підшиває собі спідницю, яку збиралася нести у майстерню. Показує мені і сміється: «Зекономила гривень 20-30!»

Початок «Зроби сам!» покладено!