Молодіжний транспорт майбутнього

Молодіжний транспорт майбутнього

Звісно, не всі транспортні засоби, показані в цьому відео, приживуться в майбутньому. Але частина точно стане популярною! А до чого симпатично це виглядає...

Перегляд відеозапису:
+2
14:21
613
RSS
14:23
+2
Мені особливо сподобалися «стрітер» та «ді-ті-ві шредер»
17:53
+1
Справді, симпатично.
18:14
+2
Нема кращого транспорту від зробленого власноруч. Це був самокат, який я зробив років у 10. Він був із двох дощок. Опорна була ширша й коротша і їхала вона на парі малих підшипників. Рульова вертикальна дошка була вужчою і довшою і їхала на великому підшипнику. Що то за краса проїхатися на такому самокаті! Їдеш сільською стежкою, а за тобою біжать із п'ятеро хлопців і просять покататися… Гадаю, що такі радощі були недоступні міським хлопчикам Тимуру і Доброславу. Хіба, може, Айбонду…
У нас в Києві з дошок, брусків і 4-х підшипників збирали «картери». Позаду один брусок кріпився до пласкої основи жорстко, на його кінці набивалися 2 підшипники, попереду аналогічний брусок був лише на одному цвяху, що дозволяло «рулити». Їздили на такому «картері» або сидячи рачки (головою вперед) і «рулюючи» руками, або ж сидячи, як на санчатах, і «рулюючи» ногами. Іноді до «рульового» бруска прив'язували мотузку, її натягували під час їзди й допомагали ногам ще й руками.
У нас майже під домом (під старим — на вул.Хорива) якраз є підходящий «узвозик», що йде від задніх воріт Флорівського монастиря вздовж келій та монастирської кухні до перетину вулиць Хорива й Житньоторзької:

От саме тут і влаштовувалися заїзди на таких «картерах»! Коли 4 підшипники гуркочуть по асфальту — у-у-у, як класно!!! Тільки там треба було пильнувати, щоб не вилетіти з цього узвозика на дорогу під колеса автівок. Оскільки «картер» розганявся добряче, наприкінці траси доводилося завертати або різко ліворуч, щоб вилетіти на невеличкий клаптик землі (там, де зараз сходинки і шлагбаум) й таким чином загальмувати — або різко праворуч, щоб в'їхати в монастирську стінку. Або просто падати шкереберть на асфальт, продовжуючи утримувати «вуздечку», щоб «картер» не їхав далі.
Можна було «вирулити» й на тротуар вул.Хорива, але під базаром зазвичай товчеться повно народу, тож аби уникнути зіткнення з перехожими, все одно доводилося якось гальмувати…
Коротше, заїзди були ризикованими і травмонебезпечними. На таке наважувався не кожен. Зокрема, я спускався з цього узвозика лише на велосипеді.
Знайшов в мережі щось схоже:

Тільки тут передній брусок закріплений жорстко, що не дозволяє «рулювати». Зважаючи на необхідність різко загальмувати наприкінці траси (а якщо гальмувати підошвами об землю з середини — тоді все задоволення губиться), здатність «рулити» для «картера» була надто важливою, щоб робити передню вісь жорстко закріпленою.
А оце більше схоже на те, що робили наші хлопці:

Тільки тут не видно конструктивних особливостей «картера»…

Випадкові Відеозаписи