До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Людина зовнішня й людина внутрішня

Людина зовнішня й людина внутрішня

Живучи в цьому світі, потрібно орієнтуватися, насамперед, на запити т.зв. «внутрішньої людини» — безсмертної душі, а не на запити «зовнішньої людини», яка рано чи пізно помре. Хоча потреби «зовнішньої людини» також мають задовольнятися — тим не менш, орієнтуватися слід все ж таки на глибинні потреби...

Перегляд відеозапису:
+2
19:56
180
RSS
20:02
+2
Як завжди, мені «приплив» матеріал (у вигляді відео) якраз по темі, що підняла сьогодні Сяна Сяйна. Тільки прошу не звертати уваги на стилізований портрет Петра Порошенка на тлі: до власне змісту відеоролика ця картинка не має жодного стосунку! Це просто замануха з боку того, хто все це монтував.
_сміюсь _сміюсь _сміюсь

P.S. І так — це відео стало рідкісним виключенням, коли Олексій Арестович говорить дуже потрібні речі.
_вибачаюсь _вибачаюсь _вибачаюсь
Арестович, по при все, непоганий психолог. А з точки зору астрології, 29-30 років це завершення першого циклу Сатурна, перше підведення життєвих підсумків. І це дійсно може стати екзистенційною кризою. Дуже часто люди в цьому віці усвідомлюють, що жили не своїм життям, досягали не своїх цілей.
У мене цей рубіж припав на 1992-1993 роки… Я б не сказав, що криза була внутрішня — швидше, все ламалося й розбивалося ззовні. Наприклад, на той час я вже написав усі ті твори, що згодом увійшли до двох авторських збірок фантастики — «синьої» та «чорної». Включно з «До комунізму...» та «Повістю про чотири квітки». А отже, письменником я себе вже відчув повною мірою. Більш того. я встиг наваяти перші варіанта розвідки про число 666 і неопублікований досі роман «Число звіра». Я вже навіть перейшов до категорії «молодих письменників, які публікуються в товстих літературних журналах» — на той час це було доволі круто!..
Натомість назовні… КЛФ «Зоряний шлях» саме витурили на вулицю, й ми припинили зустрічатися. Моя «нульова» збірка фантастики пішла попелом разом з пітерським видавництвом «Северо-Запад», що згоріло з петербурзьким Будинком письменників (де знаходилося територіально). «До комунізму...» вперто відмовлялися публікувати в журналі «Радуга», наполягаючи на «невчасності» написання мною цього роману — зовсім як в «Майстрі і Маргариті», тільки це сталося зі мною по життю…
От хіба що я втратив бажання захищати кандидатську дисертацію — але з ІЕЗ ім.Є.О.Патона йти навіть не думав!..
Коротше, «роздрай» був швидше ззовні, ніж всередині. Навпаки, я готувався підбивати підсумки у «віці Христа» — в 33 роки. А це у мене 1996 рік. І в тому році я таки видав «До комунізму...» окремою авторською книжечкою на позичені $200. Що круто змінило моє життя: розблокувало шлях до «нормальних» (за рахунок видавництва, з гонорарами) книжок, дало можливість вступити до Спілки письменників… І хоч я про це ще не знав — відіграло роль «трампліну» на шляху до журналістики й до роботи в піар-менеджменті.

Отже, «проривна» дата — 33 роки (1996 рік) для мене були все ж таки важливіші, ніж «транзитна» — 29-30 років (1992-1993 роки).
_не_знаю
Коротше, «роздрай» був швидше ззовні, ніж всередині

Завершення першого циклу Сатурна може проявлятися по-різному.
Оскільки ви успішно реалізували свою життєву програму за перші 30 років, то був ризик загордитися, спочити на лаврах. А це карається дуже жорстко.
Чому так багато талановитих людей гине молодими? Вони в дуже юному віці знаходять чи усвідомлюють своє призначення, починають його реалізовувати, а потім «зриваються», починають думати, що це вони самі такі талановиті, а не Вищі Сили через них проводять в цей світ якісь думки. І найчастіше Всесвіт включає для них «перезагрузку».
А вас так м'яко по плечу поплескали: «Будь чемним хлопчиком, у мене на тебе є ще плани».
я встиг наваяти перші варіанта розвідки про число 666 і неопублікований досі роман «Число звіра».

А що там чути з тою телеперадачею? Вона вже вийшла?
Оскільки ви успішно реалізували свою життєву програму за перші 30 років, то був ризик загордитися, спочити на лаврах. А це карається дуже жорстко.
Чому так багато талановитих людей гине молодими? Вони в дуже юному віці знаходять чи усвідомлюють своє призначення, починають його реалізовувати, а потім «зриваються», починають думати, що це вони самі такі талановиті, а не Вищі Сили через них проводять в цей світ якісь думки. І найчастіше Всесвіт включає для них «перезагрузку».
А вас так м'яко по плечу поплескали: «Будь чемним хлопчиком, у мене на тебе є ще плани».

_сильно_сміюсь _сильно_сміюсь _сильно_сміюсь
Знаю, знаю! Я це усвідомив саме під час історії з виданням роману «До комунізму...»
_сильно_сміюсь _сильно_сміюсь _сильно_сміюсь
Бо раптом відчув себе в ситуації, коли Індіані Джонсу треба було зробити «крок віри»… просто у прірву:


Ну, не було іншої можливості видати цю книжечку, окрім як на позичені гроші, які не було чим віддавати!!! Всі інші можливості дуже акуратно позакривали просто у мене перед носом, а на наших теренах Письменник — це завжди трохи більше, ніж в цивілізованому світі. У нас від Письменника завжди вимагається якийсь відчайдушний громадянський вчинок…
_сміюсь _сміюсь _сміюсь
Тому відтоді коли на черговому дні народження мама вимовляє за мене черговий тост в стилі: «Щоб на тебе нарешті Бог зглянувся і почав тебе підтримувати», — я завжди її зупиняю запереченням, що давно вже підтримує.

А що там чути з тою телеперадачею? Вона вже вийшла?

Ще не вийшла. Можливо, то було чергове «поплескування по плечу» — хтозна, хтозна!..
_вибачаюсь _вибачаюсь _вибачаюсь
Хо-хо! Виявляється, передача на 2+2 вже давно вийшла — просто мені забули повідомити про те… Ось власне сюжет:


А ось він в підсумковій — великій програмі:


Звісно, це лише один висмикнутий фрагмент — зате він, мабуть, таки найважливіший!
_браво _браво _браво
00:35
+3
В мене трохи не так. В мене екзістенційна криза почалася з того, що я почала дуже насолоджуватися життям — гармонія в особистому житті, розвиток на роботі, але не зрозуміло, для чого це все… ну і страшенний перекос по роботі. Власне, коли під тиском керівника, з мене зняли трохи нагрузки, в мене і сталася екзістенційна криза, бо я втратила сенс життя. Щось типу — для чого це все, якщо життя кінечне
00:39
+3
Рада, що долучилася до цієї знахідки :)
02:44
+3
Тим, хто зацікавився цією темою, рекомендую обовʼязково прочитати цю публікацію
Дякую, Доброславе, за це нагадування _чудово
23:30
+2
В мене посилання на Арестовича не розкривається — відсилають на ютуб.
В мене також. Отже, за 2 доби з часу публікації змінилися умови використання відео, й тепер переглядати його можна лише на Ютубі…
_вибачаюсь

Випадкові Відеозаписи